Тема: закликання людини любити природу, людей, красу, мистецтво, легенди і дійсність. Ідея: благотворний вплив природи на людське життя. Основна думка: кожен із нас — невід’ємна частинка матінки-природи. Світ навколо нас такий чарівний, таких квітучий і радісний, що людині тільки б захоплюватись ним та берегти цю чудову і неповторну красу. Жанр: пейзажна лірика. Художні засоби Епітети: «душі своєї», «висоти незміримі», «святі глибини», «душа могуча», «усі пориви», «душі твоєї», «живим поетом». Метафори: «люби природу…для неї», «станеш ти не папіряним, — живим поетом». Порівняння: «люби природу не як символ душі своєї». Антитези: «люби природу не для себе, люби для неї», «будь же сином, а не естетом», «станеш ти не папіряним, — живим поетом».
Твір Миколи Гоголя "Ніч перед Різдвом" побудований як український вертеп – народний театр, де дія розігрувалася у двох ярусах: верхньому (небесному) і нижньому (земному). У верхньому ярусі показували релігійні сюжети, а в нижньому – смішні сценки з народного побуту. Традиційними персонажами українського вертепу були: у верхньому ярусі - Богородиця, Христос, чорт; у нижньому ярусі - баба (у творі Гоголя це Солоха, ткачиха, Переперчиха), дяк, голова, козак (наприклад Пацюк). У повісті Гоголя діють ще й такі традиційні персонажі українського вертепу: коваль, красуня (Оксана), цариця, кум.
Відповідь:
Твір Миколи Гоголя "Ніч перед Різдвом" побудований як український вертеп – народний театр, де дія розігрувалася у двох ярусах: верхньому (небесному) і нижньому (земному). У верхньому ярусі показували релігійні сюжети, а в нижньому – смішні сценки з народного побуту. Традиційними персонажами українського вертепу були: у верхньому ярусі - Богородиця, Христос, чорт; у нижньому ярусі - баба (у творі Гоголя це Солоха, ткачиха, Переперчиха), дяк, голова, козак (наприклад Пацюк). У повісті Гоголя діють ще й такі традиційні персонажі українського вертепу: коваль, красуня (Оксана), цариця, кум.
Пояснення: