Рік: 1927 (написана за 2 дні) Літературний рід: епос Жанр «Моя автобіографія» Остап Вишня: гумореска Тема «Моя автобіографія» Остап Вишня: розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника. Ідея «Моя автобіографія» Остап Вишня: висвітлити фактори, які впливають на формування митця, у гумористичній формі. Композиція: 3 розділи. 1 розділ — народження Остапа Вишні, його дитинство ( де й коли народився, про батьків та дідів); 2 і 3 розділи — навчання Остапа Вишні; формування його світогляду. Композиція твору відповідає формі ділового паперу – автобіографії. Гумореска скомпонована з окремих невеличких розділів – «фресок». Автор «вихоплює» найяскравіші епізоди, події. Це не лише життєпис, а й аналіз пережитого автором. Гострий на слово гуморист постає серйозним і вдумливим. Проблематика «Моя автобіографія» Остап Вишня Формування митця Пошана до старших Повага до вчителів Відповідальність за свою працю Засоби творення комічного у гуморесці «Моя автобіографія»: Уживання наукових, військових та політичних термінів для зображення щоденної роботи та побутових подій. Поєднання ділового та художнього стилів (змішування стилів). Уживання фразеологізмів у прямому, а не переносному значенні. Іронія, прихована насмішка. Парадокси — несумісні поняття, що виключають або протирічать одне одному. Використання народної етимології, лайливих висловів. Зображення комічних ситуацій, деталей, подій. Використання жартівливих народних приказок і прислів’їв, порівнянь. У назві гуморески «Моя автобіографія» використано тавтологію.
У творі розповідається про юнака Павлуся з козацького роду Судаків та його сестру — Ганусю. Про те, як в їх рідному селі стався набіг татарів, його рідних вбили, сестру забрали у полон, а сам він утік до козаків поблизу селища. Так подорожуючи від одного козацького поселення до іншого, він мріяв визволити свою сестру з турецького полону в Криму. Випадково потрапивши у полон до Харциза, степового розбишаки, він був проданий в турецьке село Коджамбаку сину місцевого ефенді — Мустафі. Там хлопець познайомився з невільником Остапом Швидким, став розпитувати про можливість утечі. В один деньйому майже вдалося утекти на коні, але по дорозі додому його запідозрив один татарин і Павлуся повернули до селища та майже побили нагаєм. Перед присудом він почув від одного пана, що син вельможі, Девлет -Гірея, безвісти зник в Україні. Павлусь сказав, що знає про долю його сина, і хлопця повезли до Девлет-Гірея. Там він попросив знайти його сестру Ганусю, що була в Криму. Дівчинку розшукали, привели до вельможі, вона розповіла де знаходиться Мустафа (Павлусь пояснив їй що потрібно казати). Через певний час Мустафу знайшли, і за це Девлет-Гірей подарував волю Павлу, Ганні і Остапу Швидкому, козаку що був у рабстві з Павлусем.