Словесний портрет мадам Бухенбах, використовуючи цитати з тексту для характеристики.

Жанр: філофофська лірика
Тема: пошук сенсу життя; вибір життєвого шляху попри важкі ситуації.
Ідея: автор закликає до оптимізму, не здаватися та прагнути кращого.
Віршовий розмір: тристопний анапест.

Для надання більшої виразності поет використовує неологізми (залізиста вода, мідянорогий місяць), метафори (трава принишкла, цвіркуни розспівались, молодість доспіє), порівняння (земля, наче книжка; молодість, наче природа).

Звуконаслідування «Дзінь-дзелень» допомагає створити звукові картини, що робить вірша експресивно насиченішим. Риторичні звертання (о зелень! о юність! о мріє!) виступають ефективним засобом зосередження й утримання уваги читача.

Епітети роблять вірш експресивно насиченішим, викликають в читача найнесподіваніші асоціації.

У кожного э своя улюблена книга. У мене улюбленiша книга-це Кобзар. Кожного року, з самого початку школи ми вивчаемо цю прекрасну збiрку вiршiв. Т.Шевченка. Вiн писав про далеке минуле України, про її страждання, про її важкi часи. Зараз, здавалось би, нема нi крiпатства, нi самодержавства, але ми досi читаемо з захопленням чудовi рядки великого українського поета. З часом деякi термiни зникли с нашого життя, але залишилася материнська любов, кохання. Менi здаеться, що вiршi Т.Шевченка роблять нас чутливiшими, вчать помiчати чужий бiль, помiчати чуже страждання. Шевченко нiколи не засуджував, не звинувачував нiкого у своiх вiршах. Я знаю, що цi вiршi нiколи не зникнуть з нашого життя та з нашого серця.                                                   Набросала по быстрому... Может пойдёт) Удачи)))