Чим люди почали користуватись у спілкуванні раніше — звуками чи буквами? Поясніть.
• Поясніть відмінність між звуком та буквою.
Нас оточує безліч природних звуків: шум вітру, шелест гілля й листя, дзюрчання води, щебет пташок, дзижчання комах, гуркіт автомобілів, шум кроків тощо. Такі звуки утворюються механічним коливанням повітря. Кількість звуків у природі не обмежена.
Усне спілкування між людьми здійснюється за до звуків мовлення. Такі звуки утворюються складними рухами органів вимовляння.
Наша мова звукова. Слова складаються зі звуків.
Звук — найменша неподільна одиниця мови та мовлення.
Як і будь-які звуки, звуки людського мовлення є результатом коливання повітря, що сприймається слухом. Звуки саме людського мовлення вивчає розділ науки про мову, який називається фонетика.
Щоб передати, як звучить слово, використовують звукопис. Кожен звук у такому записі позначають узятою в квадратні дужки літерою. Наприклад: [а] [у], [о], [д], [м], [ш].
Слова передають звукописом так: [клас], [сл о в о]. Позначення місця наголосу є обов’язковим.
217. Вимовте вголос подані звуки. Чи означає щось окремо взятий звук? З поданих звуків утворіть якнайбільше слів. Вимовте ці слова.
[о], [р], [и], [а], [м], [т]
Чи залежить значення слова від порядку звуків? Свою думку підтвердіть прикладами.
Окремо взяті звуки мовлення нічого не означають. Проте поєднуючись між собою та розміщуючись у певному порядку, звуки мовлення утворюють слова з тими чи іншими значеннями.
Звук ми чуємо і вимовляємо. Звуки мовлення слугують для утворення, розпізнавання та розрізнення слів мови.
Н а п р и к л а д: [с о н] — [с и н]; [с а д] — [с а м].
Отже, звуки мовлення можна порівняти із цеглинками, з яких вибудовується мовлення.
Звуків дуже е багато,
У природі все звучить.
Свище вітер, грім завзято
В темнім небі гуркотить.
Навесні співає пташка
І струмочок жебонить.
Джміль гуде, дзвенить комашка,
Все по-своєму звучить!
Знайте всі, мої шановні,
Не забудьте це, бува:
У людей є звуки мовні,
Що складаються в слова.
Звуки, зібрані у слово
Ще в далеку давнину,
Утворили рідну мову
Українську чарівну.
Надія Красоткіна.
Чим люди почали користуватись у спілкуванні раніше — звуками чи буквами? Поясніть.
• Поясніть відмінність між звуком та буквою.
Нас оточує безліч природних звуків: шум вітру, шелест гілля й листя, дзюрчання води, щебет пташок, дзижчання комах, гуркіт автомобілів, шум кроків тощо. Такі звуки утворюються механічним коливанням повітря. Кількість звуків у природі не обмежена.
Усне спілкування між людьми здійснюється за до звуків мовлення. Такі звуки утворюються складними рухами органів вимовляння.
Наша мова звукова. Слова складаються зі звуків.
Звук — найменша неподільна одиниця мови та мовлення.
Як і будь-які звуки, звуки людського мовлення є результатом коливання повітря, що сприймається слухом. Звуки саме людського мовлення вивчає розділ науки про мову, який називається фонетика.
Щоб передати, як звучить слово, використовують звукопис. Кожен звук у такому записі позначають узятою в квадратні дужки літерою. Наприклад: [а] [у], [о], [д], [м], [ш].
Слова передають звукописом так: [клас], [сл о в о]. Позначення місця наголосу є обов’язковим.
217. Вимовте вголос подані звуки. Чи означає щось окремо взятий звук? З поданих звуків утворіть якнайбільше слів. Вимовте ці слова.
[о], [р], [и], [а], [м], [т]
Чи залежить значення слова від порядку звуків? Свою думку підтвердіть прикладами.
Окремо взяті звуки мовлення нічого не означають. Проте поєднуючись між собою та розміщуючись у певному порядку, звуки мовлення утворюють слова з тими чи іншими значеннями.
Звук ми чуємо і вимовляємо. Звуки мовлення слугують для утворення, розпізнавання та розрізнення слів мови.
Н а п р и к л а д: [с о н] — [с и н]; [с а д] — [с а м].
Отже, звуки мовлення можна порівняти із цеглинками, з яких вибудовується мовлення.
218. Прочитайте загадку, відгадайте її. Відгадки запишіть літерами та передайте звукописом.
Всього чотири звуки в слові,
А зміст його міняють початкові:
З [ґ] — буде чорна птиця дика,
З [п] — інша, горда і велика,
З [к] — уже напій пахучий буде,
Що для людей готують люди;
З [л] — виріб, дошка з стояками,
Де спочиваємо ми з вами.
Коли ж там [с] поставлю я,
То буде вже людське ім’я.
Які це слова?
За Д. Білоусом.