1) я отримав нещодавно лист, в якому школярка пише про свою подругу. (2) вчителька літератури запропонувала цій подрузі написати твір про дуже великого радянського письменника. (3) і в цьому творі школярка, віддаючи належне і геніальності письменника, і його значенню в історії літератури, написала, що у нього були помилки. (4) Вчителька визнала все це недоречним і дуже її лаяла. (5) і ось подруга тієї Школярки звертається до мене з питанням: чи можна писати про помилки великих людей? (6) я їй відповів, що не тільки можна, але і потрібно писати про помилки великих людей, що велика людина не тим, що він ні в чому не помилявся. (7)ніхто не вільний від помилок у нашому житті, у нашому складному житті.
(8) що людині важливо? (9)Як прожити життя? (10) перш за все – не вчинити ніяких вчинків, які б упускали його гідність. (11) можна не дуже багато зробити в житті, але якщо ти не робиш нічого, навіть дрібного, проти своєї совісті, то вже цим самим ти приносиш колосальну користь. (12) навіть у повсякденному нашому, повсякденному житті. (13) але ж в житті можуть бути і важкі, гіркі ситуації, коли перед людиною стоїть проблема вибору – бути збезчещеним в очах оточуючих або в своїх власних. (14) впевнений, що краще бути збезчещеним перед іншими, ніж перед своєю совістю. (15) людина повинна вміти жертвувати собою. (16) звичайно, така жертва — це героїчний вчинок. (17) але на нього потрібно йти.
(18) Коли я говорю про те, що людина не повинна йти проти своєї совісті, не повинна здійснювати з нею угоду, я зовсім не маю на увазі, що людина не може або не повинен помилятися, оступатися. (19) ніхто не вільний від помилок у нашому складному житті. (20) однак людину, яка оступилася, підстерігає серйозна небезпека: він нерідко приходить у відчай. (21) йому починає здаватися, що все кругом негідники, що всі брешуть і кепсько надходять. (22) настає розчарування, а розчарування, втрата віри в людей, в порядність — це найстрашніше.
(23) так, кажуть: «Бережи честь змолоду». (24) але
ПОКРО́ВА - Назва релігійного свята, що відзначається православною церквою 14 жовтня як свято Покрова Пресвятої Бого¬родиці та Пріснодіви Марії; у січовій церкві Святої Богородиці на Запо¬рожжі був напис: «Покрий нас чес¬ним своїм покровом і ізбави нас от усякого зла»; стару покровську традицію, що сягає часів Запо¬розької Січі, відновило в 1942 році командування Української повстанської армії, проголосивши Покрову Святої Богородиці своєю опікункою, а свято Покрови — Днем армії. Свято Покрови Пресвятої Богородиці бере свій початок з вторгнення київського князя Аскольда на Візантію. За легендою, мешканці Константинополя розуміли, що вони приречені і почали молитися Богородиці, просячи захисту. Диво цього дня відбулося перед самим вторгненням в Константинополь: чарівним чином, городяни зникли. Це пояснюють появою Богородиці жителям Константинополя. Вона до гла віруючим, укривши їх своїм омофором - вбранням для богослужіння
БОГОРО́ДИЦЯ, - У християнській релігії — звичайна назва матері Христа.
ОМОФО́Р - Частина убрання сановної духовної особи (єпископа, архієрея і т. ін.), що накидається на плечі.
КОЗА́К - На Україні в XV-XVIII ст.— вільна людина з кріпосних селян або міської бідноти, що втекла на південні землі України й брала участь у визвольній боротьбі проти татаро-турецьких і польських загарбників; нащадок такої людини. Інше значення - парубок, юнак взагалі. Розмовне - Відважний, завзятий, хоробрий чоловік; молодець.
КОРОГВА́ - Прапор
ЗАХИ́СНИ́К - 1. Той, хто захищає, обороняє, охороняє кого-, що-небудь від нападу, замаху, удару, ворожих, небез-печних і т. ін. дій. 2. Той, хто пильно стежить за недоторканністю чого-небудь і багато робить для цього.
ВІТЧИ́ЗНА - урочисте Батьківщина, рідний край.
ВІ́ЙСЬКО - Збройні сили держави; армія. Частина збройних сил; озброєний загін.
1) я отримав нещодавно лист, в якому школярка пише про свою подругу. (2) вчителька літератури запропонувала цій подрузі написати твір про дуже великого радянського письменника. (3) і в цьому творі школярка, віддаючи належне і геніальності письменника, і його значенню в історії літератури, написала, що у нього були помилки. (4) Вчителька визнала все це недоречним і дуже її лаяла. (5) і ось подруга тієї Школярки звертається до мене з питанням: чи можна писати про помилки великих людей? (6) я їй відповів, що не тільки можна, але і потрібно писати про помилки великих людей, що велика людина не тим, що він ні в чому не помилявся. (7)ніхто не вільний від помилок у нашому житті, у нашому складному житті.
(8) що людині важливо? (9)Як прожити життя? (10) перш за все – не вчинити ніяких вчинків, які б упускали його гідність. (11) можна не дуже багато зробити в житті, але якщо ти не робиш нічого, навіть дрібного, проти своєї совісті, то вже цим самим ти приносиш колосальну користь. (12) навіть у повсякденному нашому, повсякденному житті. (13) але ж в житті можуть бути і важкі, гіркі ситуації, коли перед людиною стоїть проблема вибору – бути збезчещеним в очах оточуючих або в своїх власних. (14) впевнений, що краще бути збезчещеним перед іншими, ніж перед своєю совістю. (15) людина повинна вміти жертвувати собою. (16) звичайно, така жертва — це героїчний вчинок. (17) але на нього потрібно йти.
(18) Коли я говорю про те, що людина не повинна йти проти своєї совісті, не повинна здійснювати з нею угоду, я зовсім не маю на увазі, що людина не може або не повинен помилятися, оступатися. (19) ніхто не вільний від помилок у нашому складному житті. (20) однак людину, яка оступилася, підстерігає серйозна небезпека: він нерідко приходить у відчай. (21) йому починає здаватися, що все кругом негідники, що всі брешуть і кепсько надходять. (22) настає розчарування, а розчарування, втрата віри в людей, в порядність — це найстрашніше.
(23) так, кажуть: «Бережи честь змолоду». (24) але
Відповідь:
ПОКРО́ВА - Назва релігійного свята, що відзначається православною церквою 14 жовтня як свято Покрова Пресвятої Бого¬родиці та Пріснодіви Марії; у січовій церкві Святої Богородиці на Запо¬рожжі був напис: «Покрий нас чес¬ним своїм покровом і ізбави нас от усякого зла»; стару покровську традицію, що сягає часів Запо¬розької Січі, відновило в 1942 році командування Української повстанської армії, проголосивши Покрову Святої Богородиці своєю опікункою, а свято Покрови — Днем армії. Свято Покрови Пресвятої Богородиці бере свій початок з вторгнення київського князя Аскольда на Візантію. За легендою, мешканці Константинополя розуміли, що вони приречені і почали молитися Богородиці, просячи захисту. Диво цього дня відбулося перед самим вторгненням в Константинополь: чарівним чином, городяни зникли. Це пояснюють появою Богородиці жителям Константинополя. Вона до гла віруючим, укривши їх своїм омофором - вбранням для богослужіння
БОГОРО́ДИЦЯ, - У християнській релігії — звичайна назва матері Христа.
ОМОФО́Р - Частина убрання сановної духовної особи (єпископа, архієрея і т. ін.), що накидається на плечі.
КОЗА́К - На Україні в XV-XVIII ст.— вільна людина з кріпосних селян або міської бідноти, що втекла на південні землі України й брала участь у визвольній боротьбі проти татаро-турецьких і польських загарбників; нащадок такої людини. Інше значення - парубок, юнак взагалі. Розмовне - Відважний, завзятий, хоробрий чоловік; молодець.
КОРОГВА́ - Прапор
ЗАХИ́СНИ́К - 1. Той, хто захищає, обороняє, охороняє кого-, що-небудь від нападу, замаху, удару, ворожих, небез-печних і т. ін. дій. 2. Той, хто пильно стежить за недоторканністю чого-небудь і багато робить для цього.
ВІТЧИ́ЗНА - урочисте Батьківщина, рідний край.
ВІ́ЙСЬКО - Збройні сили держави; армія. Частина збройних сил; озброєний загін.
Пояснення: