епітети :слова гучні і мальовничі; пісня рідна, половецька, невпинна; вчинки войовничі; спів ніжний, колисковий любий, сильний, дужий; рідний степ, вільний, пишнобарвний квітчастий; край веселий: в землі чужій, ворожій; кохана дитина; вдача молодецька; походи молодецькі; він сидить німий, байдужий;чарівне зілля;
метафори: оповідання зворушує почування, таїться пророкування;сну не знають його очі; кров’ю з серця слово точиться; виглядають очі; ти шугаєш соколом. Вовком скачеш
порівняння: наче вітер у негоду, загула пісня, мов скажена хуртовина, мов страшні громи стогнали струни і той спів;
Риторичні питання і звертання: Україно! Мамо рідна. Чи не те ж з тобою сталось?
Объяснение:
Ти тримаєш у руках збірку творів генія української літератури – Тараса Григоровича
Шевченка. Ці рядки пройшли крізь історію нашої могутньої країни, бачили всі ті муки, які
довелося стерпіти нашій землі, щоб отримати жадану незалежність. «Кобзар» - святиня
українського народу, адже ця книга лежить на нашому столі поряд із хлібом, а пісні
славетного автора вишивають на рушниках.
Коли ти прочитаєш цю збірку, твій світогляд зміниться, станеш морально дорослішим. Адже
дитині важко зрозуміти ту глибоку сутність, що захована за гарними словами. Якщо тобі
вдалося зрозуміти, що Тарас Григорович хотів сказати у тому чи іншому рядку, цінуй це!
Тепер, друже, ти один з небагатьох, хто почув Кобзаря крізь століття; тепер будеш мати
дорогоцінний досвід, що залишив нам у спадок митець. Пам’ятай це та передай знання
наступному поколінню!
Объяснение:
епітети :слова гучні і мальовничі; пісня рідна, половецька, невпинна; вчинки войовничі; спів ніжний, колисковий любий, сильний, дужий; рідний степ, вільний, пишнобарвний квітчастий; край веселий: в землі чужій, ворожій; кохана дитина; вдача молодецька; походи молодецькі; він сидить німий, байдужий;чарівне зілля;
метафори: оповідання зворушує почування, таїться пророкування;сну не знають його очі; кров’ю з серця слово точиться; виглядають очі; ти шугаєш соколом. Вовком скачеш
порівняння: наче вітер у негоду, загула пісня, мов скажена хуртовина, мов страшні громи стогнали струни і той спів;
Риторичні питання і звертання: Україно! Мамо рідна. Чи не те ж з тобою сталось?
Чи синів твоїх багато на степах твоїх зосталось?
синоніми: зажурився, засмутився; улещає, намовляє; йде, приходить; шугаєш.