Скласти характеристику образу Лілі та Стефка за таким планом: 1. Місце героя в системі образів твору.
2. Ставлення автора до героя.
3. Зовнішній вигляд.
4. Становище в соціумі.
5. Внутрішній світ, коло інтересів героя.
6. Ставлення до інших героїв.
7. Вчинки.
8. Мова.
9. Провідна ідея, яку втілює образ. (на кожен образ - окрема характеристика)

У фіналі повісті Юлько зізнається Лілі у скоєному. Якою була причина цього зізнання​

Повість починається з епізоду, який спонукає до роздумів, непевності протягом усього читання. потім дія повертає у часі назад, описується кожний з чотирьох героїв повісті окремо від інших – і у взаємодії. сюжетні лінії “шпага славка беркути”: життя кожного з чотирьох підлітків. дружба-протистояння славка і юлька. любовний трикутник юлько – лілі – славко часопростір: львів; зима проблематика “шпага славка беркути” формування характеру підлітка; вплив на його поведінку та світоглядні позиції сім’ї, школи, середовища тощо. змужніння й дорослішання дитини як розширення її життєвого досвіду: поступової «належності до світу», де більша відповідальність, «де ніхто не має права легковажно, безвідповідально й нерозсудливо ставитися до життя», де суворіші закони та випробування. самореалізація дитини. стосунки ровесників (перше кохання й протистояння, суперництво друзів і самоствердження). діалог поколінь, батьків і дітей, їх стосунків. морально-етичні проблеми (чесність, підлість, байдужість, безвідповідальність та і як бачимо, це проблеми вічні, хоч вони і на реалії тієї чи іншої епохи. ніна бічуя в цьому тексті звела ці реалії до мінімуму. тільки окремі деталі свідчать про те, що зображувані події розгортаються на тлі повоєнного життя радянської країни. поза текстом залишаються диктовані режимом правління злободенні проблеми того часу, ідеологічна заангажованість. винятком є хіба що сцена суду над дитиною, яка відбувається в умовах радянської школи. авторка займає однозначну позицію в зображенні цього явища. але хіба в наш час діти не стають свідками, а то й жертвами загального осуду, підступності ровесників, протистояння в шкільному колективі? на жаль, подібні явища мають місце в сучасному суспільному житті. автор: j. g. (джей джи) у рубриці: укр. літ. схожі статті “ритуал” дяченко характеристика героїв “хазяїн” аналіз твору «як я люблю оці години праці» аналіз образ ольшанського свіччине весілля коментарі: 2 роки ago starfire знайомство з головними героями – це не зав’язка, а експозиція. зав’язка – це вступ героя у конфлікт. а конфлікт – протистояння юлька і славка. це – сюжетна лінія. відносно цього конфлікту життя і навчання підлітків є розширеною експозицією. не слід забувати, що маємо справу з психологічною повістю, де передумови, причини і внутрішнє обґрунтування вчинків герїв мають куди більше значення ніж сам опис конфлікту. любовний трикутник – це зав’язка (герої вступають у приховане протистояння), двобій – це розвиток дії (протистояння посилюється, напруга росте), помста юлька – розвиток дії (напруга зростає), підготовка до суду – розвиток дії (напруга ще більше зростає), суд – кульмінація (момент найвищої напруги, невідомість), виправдання славка і байдужість юлька – розв’язка (напруга падає, конфлікт частково вирішується), з’ясування вини юлька і ставлення до цього лілі – розв’язка (основний конфлікт вирішено)джерело:   довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

основна ідея, головна думка твору о. довженка "ніч перед боєм" - це твір про любов до рідного краю, вміння виконувати власний обов’язок перед батьківщиною та про науку ненависті до ворогів.

довженкова любов до україни в цьому творі будить в наших серцях вогонь патріотизму, гордості за своє походження, за свій нескорений духом і трагічними сторінками життя народ. довженківська правда змушує поміркувати про цінність людського життя, про те, що може залишити людина після себе.

любовь до батківщини, "дід платон і дід савка потопили цілий човен німців, принесли в жертву своє життя, бо ненавиділи фашистів і хотіли хоч якось прислужити своїй батьківщині" породила ненависть у колодуба до ворогів: "…але, де б я не був, як би не гули навколо мене ворожі вихори, їм ніколи вже не затушить того вогню, що викресав з мене колись у човні дід що наше життя? що наша кров, коли страждає вся наша земля, увесь народ? — голос капітана зазвучав, як бойова сурма. — я, хлопці, у бою сторукий, помножений стократ на