Дід: Сідай, внуче, по солому поїдемо.. Ну що сьогодні получив п'ятірку?
Онук: Ні. Тільки вчора. Діду, а чому про мене кажуть - дивак?
Дід: Невстріливий значить. Дивний. А хто це таке говорить?
Онук: Дядьки на вигоні.
Дід: Ех, фармазони. Ти їх не слухай. Воно, звичайно, правильно. Завзяття в тебе обмаль. Все чогось у землі порпаєшся, а треба - в людях. Та отак побіля них, отак... Того ліктем, того почотом. Гульк - уперед вийшов. Ну, от і приїхали. Давай побільше наберемо соломи.
Онук: Навіщо стільки беремо?
Дід: Як навіщо? Це ж собі, а не тещі. Ти знаєш, що таке теща? Хе-хе! Ні?? Підростеш - узнаєш. Клята баба.
Онук: А якщо коням важко буде?
Дід: Нічого. Зате нам легко буде. Натопив - і вилежуйся на печі. Но! (замахується на коня батогом).
Онук: Не бий! Бачиш важко.
Дід: Ось послухай, дурнику, що я тобі скажу. Слухай і на вус мотай. Тут на землі не бити не можна. Тут не ти, так тебе одрепають, ще й плакати не дадуть. Пойняв?
Онук: (мовчки відвертається від діда).
Дід: Ото ж я й кажу. Дивак... Затопчуть тебе... Бо ти ж як деревце в пагоні. Замерз, онучку? Пішли додому погріємось.
Відповідь:
Дід: Сідай, внуче, по солому поїдемо.. Ну що сьогодні получив п'ятірку?
Онук: Ні. Тільки вчора. Діду, а чому про мене кажуть - дивак?
Дід: Невстріливий значить. Дивний. А хто це таке говорить?
Онук: Дядьки на вигоні.
Дід: Ех, фармазони. Ти їх не слухай. Воно, звичайно, правильно. Завзяття в тебе обмаль. Все чогось у землі порпаєшся, а треба - в людях. Та отак побіля них, отак... Того ліктем, того почотом. Гульк - уперед вийшов. Ну, от і приїхали. Давай побільше наберемо соломи.
Онук: Навіщо стільки беремо?
Дід: Як навіщо? Це ж собі, а не тещі. Ти знаєш, що таке теща? Хе-хе! Ні?? Підростеш - узнаєш. Клята баба.
Онук: А якщо коням важко буде?
Дід: Нічого. Зате нам легко буде. Натопив - і вилежуйся на печі. Но! (замахується на коня батогом).
Онук: Не бий! Бачиш важко.
Дід: Ось послухай, дурнику, що я тобі скажу. Слухай і на вус мотай. Тут на землі не бити не можна. Тут не ти, так тебе одрепають, ще й плакати не дадуть. Пойняв?
Онук: (мовчки відвертається від діда).
Дід: Ото ж я й кажу. Дивак... Затопчуть тебе... Бо ти ж як деревце в пагоні. Замерз, онучку? Пішли додому погріємось.
Пояснення: