Б Образ жінки - центральний образ у збірці Івана Франка "Зів'яле листя". І, як і душа кожної жінки, образ цей глибокий, незбагнений, неясний и незрозумілий. Він нагадує саму матінку-природу - непостійну, змінливу: то лагідну, як весняний вітерець, то жорстоку і своєвільну, як буря. Ці природні явища грають з бідною душою ліричного героя, змушують її спочатку парити в небесах від щастя, а потім падати на саме дно, розбиваючись о сіре каміння. Так маленький листочок покладається на вітер, так душа поета довіряє себе незвіданому досі явищу - жінці, і тепер тільки вона володарка цій душі...
Пісенна традиція, без сумніву, є одним із найбільш знакових феноменів національної словесності і культури. Успадковані зі скарбниці духовних надбань Київської Русі билини київського циклу розповідають про славних і непереможних героїв-богатирів. Думи та історичні пісні, створені у часи козаччини, сповнені неприхованої гордості за тогочасних воїнів - безстрашних і непримиренних до ворога, але не позбавлених рис духовності та християнської моралі.
Надприродні можливості пісенних персонажів, їхні надзвичайної духовної сили вчинки вивищують героїв епіки над світом звичайних явищ. Пісенна розповідь, де міфологізовано кожен образ і де кожне слово має неабияку вагу і значення, полонить слухача, поступово втягуючи його у свій художній світ.
Образ жінки - центральний образ у збірці Івана Франка "Зів'яле листя". І, як і душа кожної жінки, образ цей глибокий, незбагнений, неясний и незрозумілий. Він нагадує саму матінку-природу - непостійну, змінливу: то лагідну, як весняний вітерець, то жорстоку і своєвільну, як буря. Ці природні явища грають з бідною душою ліричного героя, змушують її спочатку парити в небесах від щастя, а потім падати на саме дно, розбиваючись о сіре каміння. Так маленький листочок покладається на вітер, так душа поета довіряє себе незвіданому досі явищу - жінці, і тепер тільки вона володарка цій душі...
Объяснение:
Пісенна традиція, без сумніву, є одним із найбільш знакових феноменів національної словесності і культури. Успадковані зі скарбниці духовних надбань Київської Русі билини київського циклу розповідають про славних і непереможних героїв-богатирів. Думи та історичні пісні, створені у часи козаччини, сповнені неприхованої гордості за тогочасних воїнів - безстрашних і непримиренних до ворога, але не позбавлених рис духовності та християнської моралі.
Надприродні можливості пісенних персонажів, їхні надзвичайної духовної сили вчинки вивищують героїв епіки над світом звичайних явищ. Пісенна розповідь, де міфологізовано кожен образ і де кожне слово має неабияку вагу і значення, полонить слухача, поступово втягуючи його у свій художній світ.