Складіть твір на тему "чи повинні діти відповідати за вчинки своїх батьків, а батьки за вчинки своїх дітей наведіть приклад з твору "русалонька із 7-в"..
Кому належать слова: “Краще жить на світі щасливим мужиком, ніж нещасним паном, - це всяке знає!”? - Марисі.
Кому належать слова: “Дворянство без розуму і без науки хліба не дасть”? - Гервасію.
Із ким Мартин Боруля вирішує одружити свою дочку Марисю? - З Націєвським.
Хто і кому говорить такі слова: “Душа моя до вас не лежить, і очі мої не стрінуться з вашими… Люблю другого, йому слово дала і не розлучить нас ніхто…”? - Марися говорить Націєвському.
Кого з героїнь нагадує дочка Мартина Марися своїм характером та здатністю відстояти своє право на особисте щастя? - Нагадує Наталку Полтавку.
Які позитивні риси властиві Мартину Борулі? - Йому не байдужа доля своїх дітей: він прагне, щоб вони жили в достатку.
Що зробив із “дворянськими документами” Мартин Боруля? Кинув до печі та спалив.
Історія світової культури немислима без "Слова о полку Ігоревім" — найвидатнішої пам'ятки культури Київської Русі. В історії загальнолюдської культури є твори, що відображають найкращі риси, властиві тому чи іншому народові. У них виражені найзаповітніші людські сподівання, особливості їх світосприймання і національних характерів, у них звучить жива історія. Будучи найдосконалішим виявом творчого генія певного народу, вони представляють його у вічно квітучому саду світової культури й мистецтва, стають здобутком усього людства. До таких першорядних шедеврів світового мистецтва належить і "Слово о полку Ігоревім". Понад вісім століть відділяють нас від часу виникнення цього твору, але він і досі не перестає хвилювати нас своєю поетичною красою, своїм благородним високогуманним і поетичним змістом, свіжістю і неповторністю.
Невеликою за обсягом є ця героїчна поема, але з її сторінок постає яскрава й велична картина бурхливого життя Київської Русі. Автор починає свою пісню "оть старого Владимера до ныняшняго Ігоря". І хоч "Слово..." присвячене зображенню невдалого походу Ігоря Святославича, предметом його неослабної уваги є важливі поетичні події, що відбуваються на відрізку руської історії, окресленому іменами цих двох князів.
З рядків поеми постають образи численних руських князів з їхніми доблестями і вадами, в їхніх складних стосунках між собою та іноземними сусідами, вимальовується образ Руської землі від боліт і розлогих рік півночі до далекої Тмутаракані. Пошматована міжусобицями, але єдина як держава, Русь виступає у "Слові..." не ізольованою, а в дружніх стосунках чи військових конфліктах з племенами і народами, що проживають за її межами.
Кому належать слова: “Краще жить на світі щасливим мужиком, ніж нещасним паном, - це всяке знає!”? - Марисі.
Кому належать слова: “Дворянство без розуму і без науки хліба не дасть”? - Гервасію.
Із ким Мартин Боруля вирішує одружити свою дочку Марисю? - З Націєвським.
Хто і кому говорить такі слова: “Душа моя до вас не лежить, і очі мої не стрінуться з вашими… Люблю другого, йому слово дала і не розлучить нас ніхто…”? - Марися говорить Націєвському.
Кого з героїнь нагадує дочка Мартина Марися своїм характером та здатністю відстояти своє право на особисте щастя? - Нагадує Наталку Полтавку.
Які позитивні риси властиві Мартину Борулі? - Йому не байдужа доля своїх дітей: він прагне, щоб вони жили в достатку.
Що зробив із “дворянськими документами” Мартин Боруля? Кинув до печі та спалив.
Історія світової культури немислима без "Слова о полку Ігоревім" — найвидатнішої пам'ятки культури Київської Русі. В історії загальнолюдської культури є твори, що відображають найкращі риси, властиві тому чи іншому народові. У них виражені найзаповітніші людські сподівання, особливості їх світосприймання і національних характерів, у них звучить жива історія. Будучи найдосконалішим виявом творчого генія певного народу, вони представляють його у вічно квітучому саду світової культури й мистецтва, стають здобутком усього людства. До таких першорядних шедеврів світового мистецтва належить і "Слово о полку Ігоревім". Понад вісім століть відділяють нас від часу виникнення цього твору, але він і досі не перестає хвилювати нас своєю поетичною красою, своїм благородним високогуманним і поетичним змістом, свіжістю і неповторністю.
Невеликою за обсягом є ця героїчна поема, але з її сторінок постає яскрава й велична картина бурхливого життя Київської Русі. Автор починає свою пісню "оть старого Владимера до ныняшняго Ігоря". І хоч "Слово..." присвячене зображенню невдалого походу Ігоря Святославича, предметом його неослабної уваги є важливі поетичні події, що відбуваються на відрізку руської історії, окресленому іменами цих двох князів.
З рядків поеми постають образи численних руських князів з їхніми доблестями і вадами, в їхніх складних стосунках між собою та іноземними сусідами, вимальовується образ Руської землі від боліт і розлогих рік півночі до далекої Тмутаракані. Пошматована міжусобицями, але єдина як держава, Русь виступає у "Слові..." не ізольованою, а в дружніх стосунках чи військових конфліктах з племенами і народами, що проживають за її межами.
Объяснение: