Складіть історичний портрет Никифора Григор’єва за поданою інструкцією: Як скласти Історичний портрет:

Напишіть, як відбувалося становлення особистості історичного діяча.
Визначте особисті якості й риси характеру історичного діяча.
Охарактеризуйте діяльність історичного діяча (Які Ви бачите відмінності Григор’єва та Махно).
Висловіть ваше особисте ставлення до історичного діяча (чи згодні/не згодні ви з його політикою і чому?

Відповідь:

Баба Параска і баба Палажка - це дві другорядні героїні  повісті І.Нечуй-Левицького "кайдашева сім"я". Але їхні образи надають твору колоритності, образності.

Щодо характеристики цих героїнь, то хоч здавалося б,що вони абсолютно різні, але постійна ворожнеча цих двох сільських жіночок робить їх дуже подібними - звичайними сільськими склочницями.

Баба Параска:   баба Параска Гришиха, лютий Палажчин ворог, відома на все село брехуха. Описуючи цю героїню, автор каже, що у неї веселі сірі очі. Таке враження, що їй зовсім нічим журитися, тому вона бігає по селі, збирає плітки, переносить їх від хати до хати, а інколи ще й підбиває інших на конфлікт, щоб потім було про що плескати язиком.

Баба Палажка: баба Палажка Солов'їха... була дуже богомольна і щороку їла паску в Києві в Лаврі. Вона хоче виглядати поважно в очах інших,тому інколи й прибріхує, наприклад: "Оце як ходжу по печерах та по церквах, то за мною іде слідом сотня або й друга людей, а я всім розказую, в якій церкві які мощі...",  хоча в дійсності  "Баба Палажка назбирала по селі десять бабів і другого дня зайшла за Мелашкою".  Автор досить багато розказує про те, як баба Палажка водить віруючих по святих місцях у Києві, але вся поважність баби Палажки тьмяніє через прикрість, яка сталася з бабою Палажкою у Братському монастирі, а історія з втечею Мелашки остаточно підірвала авторитет Палажки в селі.  

Пояснення:

:Як умру, то поховайтеМене на могилі,Серед степу широкого,На Вкраїні милій…Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, поет відчув відгомін спалахів селянських повстань по Україні… Він побачив, як пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:…вставайте, кайдани порвіте.Це був заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.Поет вірив у світле майбутнє України, вірив, що змінити соціальний устрій гноблених можна. «Заповіт» — це програма його життя, за виконання якої він мужньо боровся. Він хоче, щоб хоч після смерті здійснилась його мрія.Поезія перекладена більш як п’ятдесятьма мовами світу, на слова написано понад півсотні музичних творів. А мелодія «Заповіту», яку знає кожен в Україні, належить полтавському вчителеві Гордію Павловичу Гладкому.«Заповіт» Т. Шевченка залишив у духовному житті нашого народу помітний слід.І мене в сім’ї великій,В сім’ї вольній, новійНе забудьте пом’янутиНезлим тихим словом.