Моє ставлення до Марусі Богуславки" Маруся Богуславка в моїй уяві постає гарною дівчиною з досить світлою душею.Та читаючи думу ,вчитуєчись в її змість постає питання чи справді вона була такою. А чи є Маруся зрадницею рідної землі? Я вважаю, що ні. Тому що зрадник – це той, хто свідомо зраджує когось, а Маруся – лише жертва обставин. Що може зробити дівчина проти воїнів? Вона може лише чинити опір та заплатити за це життям. Чи це розумно? Адже життя людини – це найвища цінність, і кожен має право жити. Маруся приймає рішення не губити себе, а зробити для Батьківщини те, що в її силах – випустити на волю козаків. Це засвідчує її патріотизм. Вона розуміє, що це може дорого їй коштувати, але Богуславка – мужня дівчина. Багато мужності треба й для того, щоб пристосуватися до нового життя. Нелегко бути патріоткою, коли ти сама є бранкою і твоє життя залежить від іншої людини.
Маруся могла би втекти з козаками, проте це вже було б зрадою довір’я “пана турецького”, свідомий обман. І на це Маруся не здатна. Також ми бачимо, що в душі вона завжди любитиме рідний край, своїх батьків.
Тож, я вважаю, вчинки Марусі розкривають її чесну, мужню натуру, не здатну на підлі вчинки та зраду.
Тому, я до неї ставлюся з розумінням, адже вона простго немала іншого виходу і її дії повність відповідали її становищу в суспільстві.
Мавка - добра містична істота, яка с самого початку мала чисті наміри. Любить природу, точніше навіть, поважає її. Мати Лукаша показує себе з лицемірної, жадібної сторони, зовсім не поважаючи природу(наприклад, зрубуючи столітній дуб в кінці історії). Килина така сама, нічим не відрізняючись від тещі(вона разом із неї зрубує дуб). Обидві вони цуруються Мавки. Обідві цінують фізичні багатсва, а не багатства душі.
Лукаш лише став жертвою, підкупив себе "красною зовнішностью" Килину, забувая про душу. А ось дядько Лев залишився щирим, прийняв Мавку як свою дитину, хоча спочатку був проти неї. Лев цінив природу, в лісі його поважав сам Лісовик, оберігаючи від інших мешканців лісу.
Мавка була тим образом, що любила природу, була єдина з нею. Вона мала дуже м"яке сердце, вільну і співочу душу. Мавка була вірна Лукашеві до кінця і не забувала його навіть тоді, коли перекинулась чорною постаттю. На думку Українки, ідеальна людина та, хто живе с природую в гармонії, а з коханою людиной - в щирості.
Моє ставлення до Марусі Богуславки" Маруся Богуславка в моїй уяві постає гарною дівчиною з досить світлою душею.Та читаючи думу ,вчитуєчись в її змість постає питання чи справді вона була такою. А чи є Маруся зрадницею рідної землі? Я вважаю, що ні. Тому що зрадник – це той, хто свідомо зраджує когось, а Маруся – лише жертва обставин. Що може зробити дівчина проти воїнів? Вона може лише чинити опір та заплатити за це життям. Чи це розумно? Адже життя людини – це найвища цінність, і кожен має право жити. Маруся приймає рішення не губити себе, а зробити для Батьківщини те, що в її силах – випустити на волю козаків. Це засвідчує її патріотизм. Вона розуміє, що це може дорого їй коштувати, але Богуславка – мужня дівчина. Багато мужності треба й для того, щоб пристосуватися до нового життя. Нелегко бути патріоткою, коли ти сама є бранкою і твоє життя залежить від іншої людини.
Маруся могла би втекти з козаками, проте це вже було б зрадою довір’я “пана турецького”, свідомий обман. І на це Маруся не здатна. Також ми бачимо, що в душі вона завжди любитиме рідний край, своїх батьків.
Тож, я вважаю, вчинки Марусі розкривають її чесну, мужню натуру, не здатну на підлі вчинки та зраду.
Тому, я до неї ставлюся з розумінням, адже вона простго немала іншого виходу і її дії повність відповідали її становищу в суспільстві.
Мавка - добра містична істота, яка с самого початку мала чисті наміри. Любить природу, точніше навіть, поважає її. Мати Лукаша показує себе з лицемірної, жадібної сторони, зовсім не поважаючи природу(наприклад, зрубуючи столітній дуб в кінці історії). Килина така сама, нічим не відрізняючись від тещі(вона разом із неї зрубує дуб). Обидві вони цуруються Мавки. Обідві цінують фізичні багатсва, а не багатства душі.
Лукаш лише став жертвою, підкупив себе "красною зовнішностью" Килину, забувая про душу. А ось дядько Лев залишився щирим, прийняв Мавку як свою дитину, хоча спочатку був проти неї. Лев цінив природу, в лісі його поважав сам Лісовик, оберігаючи від інших мешканців лісу.
Мавка була тим образом, що любила природу, була єдина з нею. Вона мала дуже м"яке сердце, вільну і співочу душу. Мавка була вірна Лукашеві до кінця і не забувала його навіть тоді, коли перекинулась чорною постаттю. На думку Українки, ідеальна людина та, хто живе с природую в гармонії, а з коханою людиной - в щирості.
Объяснение: