інколи я замислююсь над сенсом власного життя, і тоді я радію тому, що просто існую, що поряд зі мною є найдорожчі для мене люди, що я маю змогу милуватися красою навколишнього світу і кожен день відкривати у ньому щось нове. водночас я відчуваю велику відповідальність за цей світ і почуття гордості від усвідомлення того, що я – людина.
не секрет, що кожен з нас в поняття «бути людиною» вкладає своє значення. саме це значення і впливає на поведінку і вчинки людей, а іноді і на хід усього життя. бути людиною у моєму розумінні – це значить виховувати в собі високі моральні якості і жити за загальнолюдськими правилами та нормами, але при цьому не втрачати власної індивідуальності.
уважно простеживши шлях розвитку людства, починаєш розуміти, що основу будь-якого суспільства складає певна мораль, якою і керуються представники цього суспільства. найбільш гуманною мораллю я вважаю десять заповідей христових. але коли розумієш, скільки було і скільки існує зараз антигуманних устроїв, це наводить справжній жах. але не тільки у кожного суспільства, але і у кожної людини є своя мораль, саме від якої і залежить, що це буде за людина.
я вважаю, що мені дуже пощастило у житті. адже поряд зі мною завжди були хороші люди. це і вихователі у дитсадочку, і вчителі у школі, але, перш за все, мої батьки – добрі та гарні люди, з яких я завжди беру приклад. всі вони справили вплив на формування моєї особистості, мені стати ввічливим, вихованим і ерудованим, вплинули на мій характер і навчили чуйно ставитися до оточуючих. та бути доброзичливим і чемним – це замало для того, щоб вважати себе людиною і щоб людиною тебе вважали інші. безумовно, не кожному дано стати всесвітньо відомою особистістю, але кожен може стати людиною, яку люблять і поважають.
я сподіваюся, що я справжня людина – хороший син, здатний забезпечити для своїх батьків спокійну старість, хороший друг, здатний прийти на і звільнити з неприємностей товариша, хороший громадянин своєї країни, який знає і поважає рідну мову, який у майбутньому зробить усе, щоб україна стала на один рівень з найкращими і наймогутнішими європейським державами.
я людина, і це багато до чого мене зобов’язує. я повинен створити хорошу та міцну сім’ю і усе життя бути прикладом для своїх дітей. я вже зараз повинен залишатися людиною за будь-яких обставин: у відношенні до своїх рідних, друзів та інших людей, в ставленні до рідної природи, до свого народу і своєї країни.
тому я постійно стежу за тим, щоб мені не було соромно за свої вчинки і помисли, а надихає мене до цього відомий вислів видатного письменника а. п. чехова: «в людині все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа , і помисли».
Усна народна творчість — це найдавніший різновид словесної творчості людини. виникла вона ще багато століть тому, коли писемності не було і люди не знали, що таке літери. як же виникали такі твори? одна людина складе, скажімо, казку, перекаже її іншим, а ті ще комусь, і так твір передається від людини до людини, з однієї місцевості в іншу. з уст вуста казку, пісню, прислів’я, приказку чи загадку, люди могли змінювати її, додавати щось своє. таким чином, один і той же твір у різних областях міг мати деякі відмінності. якщо літературний твір пише якась одна людина, або декілька людей, то народна пісня чи приказка з’являється у результаті спілкування багатьох людей, і вже неможливо встановити, хто її вигадав першим. багато народу бере участь у її створенні, саме тому твори,/що з’явились і довгий час не були записані на папері, мають назву народних творів. інша назва усної народної творчості — фольклор. це слово у перекладі з ійської мови означає «народна мудрість». двісті-триста років тому з’явились такі люди, які цікавились цією творчістю та почали її записувати на папір. то були письменники, вчені або просто грамотні та освічені люди. завдяки цим людям, які витрачали свій час та докладали зусилля, ми можемо прочитати такі твори просто в книжці, нам не треба шукати тих, хто знає багато прислів’їв або казок, щоб познайомитись з народною творчістю. у повсякденному житті кожен з нас використовує фольклор, не помічаючи цього. спочатку мама співає нам колискові пісеньки потім у дитячому садочку ми вивчаємо загадки. а от у школі ми знайомимося з рештою видів народної творчості. спочатку вивчаємо казки, приказки та прислів’я, потім коломийки, пісні, думи. приказки та прислів’я несуть в собі те, що називають народною мудрістю. коли я не хочу робити є завдання, то тато каже: «не побігаєш — не пообідаєш». і я розумію, що він має на увазі не те, що той, хто не бігає, залишається без обіду, а те, що я не отримаю гарну оцінку, якщо не виконаю і вправи. приказки та прислів’я охоплюють різні теми, а саме: різні людські недоліки, сімейно-побутові стосунки, здоров’я, праця, сміливість та відвага, бідність та багатство, щастя і горе та багато інших. твори усної народної творчості завжди відрізняються тим, що легко читаються, легко запам’ятовуються, невеличкі за розміром. це цілком зрозуміло, тому що вони ніде не записувались, а запам’ятати довгий та важкий твір неможливо. зараз вважають, що фольклор з’явився набагато раніше, ніж інші твори, і я цілком згоден з цим, тому що існував він уже тоді, коли люди і не уявляли, що існують літери.
інколи я замислююсь над сенсом власного життя, і тоді я радію тому, що просто існую, що поряд зі мною є найдорожчі для мене люди, що я маю змогу милуватися красою навколишнього світу і кожен день відкривати у ньому щось нове. водночас я відчуваю велику відповідальність за цей світ і почуття гордості від усвідомлення того, що я – людина.
не секрет, що кожен з нас в поняття «бути людиною» вкладає своє значення. саме це значення і впливає на поведінку і вчинки людей, а іноді і на хід усього життя. бути людиною у моєму розумінні – це значить виховувати в собі високі моральні якості і жити за загальнолюдськими правилами та нормами, але при цьому не втрачати власної індивідуальності.
уважно простеживши шлях розвитку людства, починаєш розуміти, що основу будь-якого суспільства складає певна мораль, якою і керуються представники цього суспільства. найбільш гуманною мораллю я вважаю десять заповідей христових. але коли розумієш, скільки було і скільки існує зараз антигуманних устроїв, це наводить справжній жах. але не тільки у кожного суспільства, але і у кожної людини є своя мораль, саме від якої і залежить, що це буде за людина.
я вважаю, що мені дуже пощастило у житті. адже поряд зі мною завжди були хороші люди. це і вихователі у дитсадочку, і вчителі у школі, але, перш за все, мої батьки – добрі та гарні люди, з яких я завжди беру приклад. всі вони справили вплив на формування моєї особистості, мені стати ввічливим, вихованим і ерудованим, вплинули на мій характер і навчили чуйно ставитися до оточуючих. та бути доброзичливим і чемним – це замало для того, щоб вважати себе людиною і щоб людиною тебе вважали інші. безумовно, не кожному дано стати всесвітньо відомою особистістю, але кожен може стати людиною, яку люблять і поважають.
я сподіваюся, що я справжня людина – хороший син, здатний забезпечити для своїх батьків спокійну старість, хороший друг, здатний прийти на і звільнити з неприємностей товариша, хороший громадянин своєї країни, який знає і поважає рідну мову, який у майбутньому зробить усе, щоб україна стала на один рівень з найкращими і наймогутнішими європейським державами.
я людина, і це багато до чого мене зобов’язує. я повинен створити хорошу та міцну сім’ю і усе життя бути прикладом для своїх дітей. я вже зараз повинен залишатися людиною за будь-яких обставин: у відношенні до своїх рідних, друзів та інших людей, в ставленні до рідної природи, до свого народу і своєї країни.
тому я постійно стежу за тим, щоб мені не було соромно за свої вчинки і помисли, а надихає мене до цього відомий вислів видатного письменника а. п. чехова: «в людині все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа , і помисли».