Головні герої оповідання Я. Стельмаха "Химера лісового озера, або Митькозавр з Юрківкі" - Дмитро Омельчук і Сергій Стеценко. Ці два хлопчика щойно закінчили п'ятий клас і перейшли до шостого. Події, що описуються у оповіданні, трапляються під час літніх канікул.
Мітько і Сергійко - вірні друзі. Це веселі і допитливі хлопці, фантазери, дуже люблять пригоди. Характерами вони схожі, але лідером є Митько. Він рішучіший за друга. Саме Митько вирішив поїхати в село до бабусі. Коли старшокласник Вася-велосипедист пожартував над хлопчиками, саме Митько запропонував ночувати біля озера і вистежити чудовисько, навіть погодився бути приманкою для нього. Митько першим кинувся рятувати невдалого жартівника Васю.
Сергійко більш спокійний хлопчик, але він підтримує ідеї свого друга і допомагає йому. Сергійко дуже добрий: коли Митько заснув на посту, сергійко не став його будити, а вкрив ковдрою. Сергійко - вірний друг, такий, що ніколи не покине Митька у біді.
Обидва хлопці велікодушні, турбуються один про одного, вміють прощати помилки один одного та мирно розв'язувати конфлікти. А ще вони можуть бути працьовитими та наполегливими, бо, коли хлопчики зацікавилися дивною істотою, що нібито живе у озері, вони прочитали багато книжок з бібліотеки і навіть полюбили зоологію.
Пояснення:Від дорослих ми часто чуємо: "Гуртом і батька легше бити". Дійсно, якщо разом, то легше все вийде. Є казка, у якій старий батько подав такий приклад: одну гілочку легко зломити, а пучечок важче. Це все до того, що єдність — це велика сила. Ось і у повісті І. Я. Франка "Захар Беркут" зображено, як єдність, згуртованість та відданість своїй Батьківщині можуть до здолати найстрашнішого ворога.
Вражає своєю сміливістю Максим Беркут, син Захара, що з полону намагається до своєму народу. Мирослава, кохана Максима, нічого не злякалася і допомагає здолати монголів тоді, коли її батько став зрадником. Але головним героєм твору є Захар Беркут, що не лише стоїть над громадою і вміло керує, а й відважний та відданий своєму народові. Він наважується битись до кінця, не зважаючи на те, що його син у полоні монголів. Захар Беркут не дає батьківській любові переважити громадський обов'язок. Дії оборонців відважні і разом з цим точні. Спільнота працює, ніби одна людина. Розуміють один одного, вболівають за кожного. Прекрасна сила єдності показана у цьому творі, і підтвердженням думки про необхідність єдності є останні слова Захара Беркута: "Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю".
Я повністю згоден з цими словами ватажка тухольців. З історії ми знаємо багато прикладів, коли розбрат призводив до поразки. З неї ж таки ми довідуємось, що коли під час біди люди, князівства, країни об'єднувались, то завжди перемагали. Отже, сила наша в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині.
Головні герої оповідання Я. Стельмаха "Химера лісового озера, або Митькозавр з Юрківкі" - Дмитро Омельчук і Сергій Стеценко. Ці два хлопчика щойно закінчили п'ятий клас і перейшли до шостого. Події, що описуються у оповіданні, трапляються під час літніх канікул.
Мітько і Сергійко - вірні друзі. Це веселі і допитливі хлопці, фантазери, дуже люблять пригоди. Характерами вони схожі, але лідером є Митько. Він рішучіший за друга. Саме Митько вирішив поїхати в село до бабусі. Коли старшокласник Вася-велосипедист пожартував над хлопчиками, саме Митько запропонував ночувати біля озера і вистежити чудовисько, навіть погодився бути приманкою для нього. Митько першим кинувся рятувати невдалого жартівника Васю.
Сергійко більш спокійний хлопчик, але він підтримує ідеї свого друга і допомагає йому. Сергійко дуже добрий: коли Митько заснув на посту, сергійко не став його будити, а вкрив ковдрою. Сергійко - вірний друг, такий, що ніколи не покине Митька у біді.
Обидва хлопці велікодушні, турбуються один про одного, вміють прощати помилки один одного та мирно розв'язувати конфлікти. А ще вони можуть бути працьовитими та наполегливими, бо, коли хлопчики зацікавилися дивною істотою, що нібито живе у озері, вони прочитали багато книжок з бібліотеки і навіть полюбили зоологію.
Подробнее - на -
Відповідь:
Пояснення:Від дорослих ми часто чуємо: "Гуртом і батька легше бити". Дійсно, якщо разом, то легше все вийде. Є казка, у якій старий батько подав такий приклад: одну гілочку легко зломити, а пучечок важче. Це все до того, що єдність — це велика сила. Ось і у повісті І. Я. Франка "Захар Беркут" зображено, як єдність, згуртованість та відданість своїй Батьківщині можуть до здолати найстрашнішого ворога.
Вражає своєю сміливістю Максим Беркут, син Захара, що з полону намагається до своєму народу. Мирослава, кохана Максима, нічого не злякалася і допомагає здолати монголів тоді, коли її батько став зрадником. Але головним героєм твору є Захар Беркут, що не лише стоїть над громадою і вміло керує, а й відважний та відданий своєму народові. Він наважується битись до кінця, не зважаючи на те, що його син у полоні монголів. Захар Беркут не дає батьківській любові переважити громадський обов'язок. Дії оборонців відважні і разом з цим точні. Спільнота працює, ніби одна людина. Розуміють один одного, вболівають за кожного. Прекрасна сила єдності показана у цьому творі, і підтвердженням думки про необхідність єдності є останні слова Захара Беркута: "Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю".
Я повністю згоден з цими словами ватажка тухольців. З історії ми знаємо багато прикладів, коли розбрат призводив до поразки. З неї ж таки ми довідуємось, що коли під час біди люди, князівства, країни об'єднувались, то завжди перемагали. Отже, сила наша в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині.