Фантазії зими . Тільки прокинулася зранку – і відразу до вікна. А там дерева «зацвіли»! Клени, берези, горіхи, калина – все вкрилася пухнастим снігом. Він такий сліпучо-білий, переливається на яскравому сонечку. Ось і прийшла зима, моє улюблене час року. Ну чому я її так люблю? Чому завжди так чекаю з нетерпінням? Так просто подивіться у вікно – там так красиво! Мені подобається ясна морозна погода. І падає сніг. А на вікнах з'являються різноманітні візерунки. А піди у двір... Маленькі зірочки-сніжинки, повільно сідають на ніс, лоб, ніби шлють мені свої привіти, та повідомляють, що нарешті прийшла зима. Здається, що ти потрапив у зимову казку. Сніжинки мають найрізноманітнішу форму. Ось на рукав курточки опустилася одна. Вона так прекрасна, так незвичайна. Я милуюсь її красою. Шестикутна пухнаста красуня потихеньку тане. Але на душі залишається почуття моєї причетності до природи... А білі сніжинки все летять і летять з каламутного неба, вкривають всю землю білим покривалом, захищаючи її від холодних морозів. А ще дуже хороша частина зими це новорічні свята. Такі прекрасні моменти я буду пам'ятати навіть коли стану дорослою. У січні ми відзначаємо найцікавіші свята - Новий рік і Різдво. В цей час збираються всі близькі і друзі, а мама готує смачні страви. Мені подобається, коли під час зимових свят у всіх вікнах квартир миготять різнокольорові лампочки. Найприємніше – це дарувати і отримувати подарунки. У нас це ціла кампанія. Вся квартира в різнокольорових яскравих обгортках, бантики, листівки і мішура. Сама атмосфера просякнута любов'ю до найрідніших.Раніше я вірила, що подарунки приносить Дід Мороз, і писала йому листи. Однак і отримувати подарунки від батьків дуже цікаво! А ще нас дітей чекає багато розваг – катання на санках, лижах, ковзанах, ліплення сніговиків, поєдинки зі сніжками. Взимку ніколи не хочеться сидіти вдома. Люблю зиму з її чарівністю, непостійністю, веселими іграми, новорічними святами Сонце вже зайшло, вдома тепло і затишно, а по небу, не кваплячись пливе місяць. Сніг знову заблищав срібним світлом. Зірки по черзі спалахують на ясному нічному небі. Озирнувшись навколо, захоплює дух і дивуєшся красу зимової природи. Ніби знаходишся в зимовій казці. Це прекрасна пора року!
Когда мы слышим о ценностях, в том числе и христианских, мы должны понимать, что все ценное может быть легко заменено на равноценное, в том числе и глубоко антихристианское, чуждое национальной жизни. Только подлинное живое отношение ко Христу выстраивает истинные пропорции между земным и небесным, приходящим и вечным, человеком и Богом: «Иисус Христос неизменен: Он Тот же вчера, сегодня и вовеки» (Евр., 1, 7). Восточно-христианская цивилизация, в которой мы родились и сформировались и вне которой мы не можем быть самими собой, по сути своей христоцентрична. Всё подлинное в ней исходит от Христа и возвращается ко Христу, преображая национальную жизнь и историю.
Перед лицом торжествующей беспринципности, непрестанно расцерковляющимся бытием, чувством ошибочности этого мира православные христиане призваны к наиболее полному воплощению евангельских заповедей.
История человеческих заблуждений безмерно велика, и результат этих заблуждений очевиден. Но как бы ни были велики наши заблуждения, они несоизмеримы с Премудростью Божией, Его человеколюбивым Промыслом, который никогда не оставляет человека как на пике его восхождения, так и в бездне духовного падения.
.
Тільки прокинулася зранку – і відразу до вікна. А там дерева «зацвіли»! Клени, берези, горіхи, калина – все вкрилася пухнастим снігом. Він такий сліпучо-білий, переливається на яскравому сонечку. Ось і прийшла зима, моє улюблене час року. Ну чому я її так люблю? Чому завжди так чекаю з нетерпінням? Так просто подивіться у вікно – там так красиво! Мені подобається ясна морозна погода. І падає сніг. А на вікнах з'являються різноманітні візерунки. А піди у двір... Маленькі зірочки-сніжинки, повільно сідають на ніс, лоб, ніби шлють мені свої привіти, та повідомляють, що нарешті прийшла зима. Здається, що ти потрапив у зимову казку.
Сніжинки мають найрізноманітнішу форму. Ось на рукав курточки опустилася одна. Вона так прекрасна, так незвичайна. Я милуюсь її красою. Шестикутна пухнаста красуня потихеньку тане. Але на душі залишається почуття моєї причетності до природи... А білі сніжинки все летять і летять з каламутного неба, вкривають всю землю білим покривалом, захищаючи її від холодних морозів.
А ще дуже хороша частина зими це новорічні свята. Такі прекрасні моменти я буду пам'ятати навіть коли стану дорослою. У січні ми відзначаємо найцікавіші свята - Новий рік і Різдво. В цей час збираються всі близькі і друзі, а мама готує смачні страви. Мені подобається, коли під час зимових свят у всіх вікнах квартир миготять різнокольорові лампочки. Найприємніше – це дарувати і отримувати подарунки. У нас це ціла кампанія. Вся квартира в різнокольорових яскравих обгортках, бантики, листівки і мішура. Сама атмосфера просякнута любов'ю до найрідніших.Раніше я вірила, що подарунки приносить Дід Мороз, і писала йому листи. Однак і отримувати подарунки від батьків дуже цікаво!
А ще нас дітей чекає багато розваг – катання на санках, лижах, ковзанах, ліплення сніговиків, поєдинки зі сніжками. Взимку ніколи не хочеться сидіти вдома. Люблю зиму з її чарівністю, непостійністю, веселими іграми, новорічними святами
Сонце вже зайшло, вдома тепло і затишно, а по небу, не кваплячись пливе місяць. Сніг знову заблищав срібним світлом. Зірки по черзі спалахують на ясному нічному небі. Озирнувшись навколо, захоплює дух і дивуєшся красу зимової природи. Ніби знаходишся в зимовій казці. Це прекрасна пора року!
Христианские ценности в современном мире
Когда мы слышим о ценностях, в том числе и христианских, мы должны понимать, что все ценное может быть легко заменено на равноценное, в том числе и глубоко антихристианское, чуждое национальной жизни. Только подлинное живое отношение ко Христу выстраивает истинные пропорции между земным и небесным, приходящим и вечным, человеком и Богом: «Иисус Христос неизменен: Он Тот же вчера, сегодня и вовеки» (Евр., 1, 7). Восточно-христианская цивилизация, в которой мы родились и сформировались и вне которой мы не можем быть самими собой, по сути своей христоцентрична. Всё подлинное в ней исходит от Христа и возвращается ко Христу, преображая национальную жизнь и историю.
Перед лицом торжествующей беспринципности, непрестанно расцерковляющимся бытием, чувством ошибочности этого мира православные христиане призваны к наиболее полному воплощению евангельских заповедей.
История человеческих заблуждений безмерно велика, и результат этих заблуждений очевиден. Но как бы ни были велики наши заблуждения, они несоизмеримы с Премудростью Божией, Его человеколюбивым Промыслом, который никогда не оставляет человека как на пике его восхождения, так и в бездне духовного падения.