В
Все
Б
Биология
Б
Беларуская мова
У
Українська мова
А
Алгебра
Р
Русский язык
О
ОБЖ
И
История
Ф
Физика
Қ
Қазақ тiлi
О
Окружающий мир
Э
Экономика
Н
Немецкий язык
Х
Химия
П
Право
П
Психология
Д
Другие предметы
Л
Литература
Г
География
Ф
Французский язык
М
Математика
М
Музыка
А
Английский язык
М
МХК
У
Українська література
И
Информатика
О
Обществознание
Г
Геометрия

Шо подарували один одному в новели дари волхвів

Показать ответ
Ответ:
slon21
slon21
14.05.2023 08:05
Тема твору: зображення перемоги козаків під проводом Богдана Хмельницького у битві під Жовтими Водами.

Ідея твору:  уславлення винахідливості та мужності талановитого полководця Богдана Хмельницького.

Основна думка: народ не забуває та оспівує в піснях своїх героїв.  

Рід літератури: ліро-епічний твір.

Жанр: історична пісня.

 

Композиція

Експозиція:  Богдан Хмельницький воює проти ляхів.

Зав’язка: Хмельницький з військом прибуває до Жовтих Вод.

Розвиток подій: до Жовтих Вод «їде ляхів сорок тисяч», Хмельницькому допомагають  татари у битві проти ляхів.

Кульмінація: перемога над ненависним ворогом, бо «утікали вражі ляхи».

Розв’язка:  «не по однім ляшку зосталась вдовиця».

 

Художні засоби.

Епітети: «хорошої вроди», «великую потугу», «сірії вовки» 

Постійний епітет: «орду татарськую», «вражі ляхи» 

Метафора: «становили дубовії хати»

Персоніфікація: «хміль грає», «хміль кисне»

Гіпербола: 

«Гей, поїхав Хмельницький к Золотому Броду, —

Гей, не один лях лежить головою в воду» 

Риторичне запитання: «Чи не той то хміль, що коло тичин в'ється?», «Чи не той то хміль, що по пиві грає?..», «Чи не той то хміль, що у пиві кисне?» 

Звертання: «Не пий, Хмельницький, …» 

Пестливі слова: ляшенькам

Оклики: «Гей, не один лях лежить, вищеривши зуби!»

Рефрен (повтор) : «Чи не той то хміль…», «Ой той то Хмельницький…».

Паралелізми:

«Гей, там поле, а на полі цвіти —

Не по однім ляшку заплакали діти».

«Гей, там річка, через річку глиця —

Не по однім ляшку зосталась вдовиця...».

Вигук: «гей»

 

Кількість строф – дванадцять.

Вид строфи: двовірш.

 

Рими:  в'ється – б'ється, грає – рубає, кисне – тисне, Броду – воду, Води – вроди, маю – знаю, веду – біду, шуби – зуби, хати – утікати, повки – вовки, цвіти – діти, глиця – вдовиця.

Римування: паралельне (АА)

Чи не той то хміль, що по пиві грає?..

Ой той то Хмельницький, що ляхів рубає.

 

Будь уважним до слова.

1. Хміль  — однорічна або багаторічна витка рослина, яку використовують

у пивоварінні.

2. Тичина — довга палиця, жердина для підтримування витких рослин, під¬пирання гілок плодових дерев.

3. Золотий Брод. Золота Вода — поетичні назви урочища Жовті Води.

4. Глиця — листя деяких дерев у вигляді голок, шпильок; хвоя.

5. Повк — тут полк.
0,0(0 оценок)
Ответ:
тигр186
тигр186
15.12.2020 09:35
Значення історичних пісень у житті українського народу
Найголовнішою і найважливішою ознакою українських історичних-пісень є те, що вони творилися в різні історичні епохи «по свіжих слідах» подій, що викликали інтерес народу. З роками деякі тексти втрачали свою актуальність і забувалися, інші продовжували жити у певних місцевостях, а найкращі пісні хоча і змінювалися, доповнювалися, але запам'ятовувалися, передавалися від покоління до покоління по всій території України.
Історичні пісні поділяються на певні групи відповідно до часу створення. Це пісні дружинного і княжого віку (XIV—XV ст.), козацькі пісні (XVI—XVII ст.), гайдамацькі (1772—1795 рр.), рекрутські і кріпацькі пісні про волю. Народ створив і зберіг пісні про Байду Вишневецького, про війну із турками і поляками, про битви під Жовтими Водами і Берестечком, про Семена Палія, про зруйнування Січі, знущання царів із козаків, про народних месників. У Західній Україні співали про народні повстання опришків і Олексу Довбуша.
Найцікавішим і найбільшим є цикл історичних пісень про козацьку добу.
У нескінченних війнах горіли в пожарищах архівні матеріали про людей, які жили в Україні, офіційні документи: угоди, розписки, реєстрові книги. Україна могла втратити все, якби не історичні пісні, які й самі стали найточнішими історичними свідченнями.
Однією із найдавніших історичних пісень можна вважати пісню «Зажурилась Україна...», у якій відтворено дух епохи ординських нападів, створено картину дикого грабежу, захоплення ясиру, проголошено заклик до боротьби проти ворогів. У цій пісні не вказане місце події, не уточнюється час, бо подібні напади ординців відбувалися дуже часто і будь-яке село могло стати об'єктом нападу. А ось у піснях «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко», «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то хміль», «Максим козак Залізняк» йдеться про конкретних історичних осіб і про більш-менш відомі історичні події.
У пісні «За Сибіром сонце сходить» говориться про селянські повстання і українського Робін Гуда Устима Кармелюка, який двадцять років воював із панами, а все відібране роздавав бідним.
Українські письменники і поети часто зверталися до історичної пісні. Тарас Шевченко у своїх поемах створив образи народних співців, використавши історичні образи із народних пісень. Історичні пісні представлені у творах Ю. Федьковича, С. Руданського, Лесі Українки. Мотиви героїчного епосу знаходимо у повісті М. Гоголя «Тарас Бульба», роману Є. Гребінки «Чайковський», у новелах О. Єфименка «Як Самійло Кішка втік з турецької неволі», «Татарські напади» та у творах багатьох інших українських митців.
Отже, значення історичних пісень полягає не тільки в тому, що вони зберегли пам'ять про історичне минуле і народних героїв, а й у тому, що вони стали матеріалом для творчих надбань українських письменників, поетів, драматургів, художників, композиторів і через віки донесли до нас героїчний дух народу. (Фуух. надеюсь там нет ошибок)
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська література
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота