Урочистість підсилюється прийомом ретардації (хаотичне повторення частин тексту з метою уповільнення розповіді): «… дівка-бранка, Маруся, попівна-Богуславка», «Ви, біднії невільники…»
Кількість складів у рядку від 4 до 20 (нерівноскладовість)
Що / на / Чор/ но/ му / мо / рі
Що / на / ка / ме / ні / бі/ лень/ ко/ му
Там/ сто/ я / ла /тем/ ни/ ця / кам/ я / на / я
Рядки групуються за завершеністю думки (тирадами)
Що на Чорному морі,
На камені біленькому,
Там стояла темниця кам'яная.
Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,
Бідних невільників.
То вони тридцять літ у неволі пробувають,
Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають.
То до їх дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
Приходжає,
Словами промовляє:
«Гей, козаки, Ви, біднії невольники!
Угадайте, що в нашій землі християнській за день тепера?»
Рядки найчастіше поєднані дієслівною римою, одразу римуються декілька рядків: пробувають – не видають, приходжає – промовляє, зачували – познавали – промовляли…
Іноді в житті настає момент, коли починаєш думати про сенс буття і призначення людини на землі. Чи варте наше життя чогось цінного у плині хвиль великого океану віків? Чи не питали ви себе, як змінився б світ без нашої взаємодії з ним... Кожного дня ми спілкуємось, робимо певні дії і тим самим змінюємо життя інших. Кожна наша добра справа може змінити життя оточуючих. Деяким від вашого добра нічого не станеться, тому що існує такий вид людей, що їм все байдуже... Але все ж таки, від вашого доброго вчинка або навіть тільки слова, хтось та щось усвідомить, вижене погане із душі і теж почне робити добро.
Чи думали ви над тим, що все велике складається з молого, і що деякі зовсім невідомі люди, які жили, живуть і будуть жити, просто з дня у день несуть своє добро ішим. Чи не у цьому призначення людини?... Просто зберігати і дарувати своє добро...Кожен хто усвідомив своє призначення у цьому сенсі вже є Людиною!
Тому, я вважаю, що кожна людина своїм добром конструює майбутнє всієї планети. І життя не таке довге, щоб проходити повз проблеми інших байдуже. Все здійснене добро обов"язково поверниться до доброчинця, з великою ймовірністю у розмірі значно більшому, ніж того очікується.
Объяснение: Будова думи має три частини.
Зачин («заплачка»): «Що на Чорному морі,… Бідних невольників».
Основна частина: «То вони тридцять літ у неволі пробувають,…Для лакомства нещасного».
Кінцівка («славославіє») : «Ой визволи, Боже, нас всіх, бідних невільників …Нас, бідних невільників!»
Урочистість підсилюється прийомом ретардації (хаотичне повторення частин тексту з метою уповільнення розповіді): «… дівка-бранка, Маруся, попівна-Богуславка», «Ви, біднії невільники…»
Кількість складів у рядку від 4 до 20 (нерівноскладовість)
Що / на / Чор/ но/ му / мо / рі
Що / на / ка / ме / ні / бі/ лень/ ко/ му
Там/ сто/ я / ла /тем/ ни/ ця / кам/ я / на / я
Рядки групуються за завершеністю думки (тирадами)
Що на Чорному морі,
На камені біленькому,
Там стояла темниця кам'яная.
Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,
Бідних невільників.
То вони тридцять літ у неволі пробувають,
Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають.
То до їх дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
Приходжає,
Словами промовляє:
«Гей, козаки, Ви, біднії невольники!
Угадайте, що в нашій землі християнській за день тепера?»
Рядки найчастіше поєднані дієслівною римою, одразу римуються декілька рядків: пробувають – не видають, приходжає – промовляє, зачували – познавали – промовляли…
Згадуються магічні числа: сімсот козаків, тридцять літ
Часті тавтологічні повтори: кляли-проклинали; потурчилась, побусурменилась
Як фольклорний твір має сталі епітети: темниця кам'яная, Божого світу, білим лицем, сирої землі, тяжкої неволі, яснії зорі, тихі води
Маруся Богуславка — цілком реальна особа, за усними переказами звільнила козаків з неволі
Належить до ліро-епосу (сюжет розкривається віршованою мовою)
Іноді в житті настає момент, коли починаєш думати про сенс буття і призначення людини на землі. Чи варте наше життя чогось цінного у плині хвиль великого океану віків? Чи не питали ви себе, як змінився б світ без нашої взаємодії з ним... Кожного дня ми спілкуємось, робимо певні дії і тим самим змінюємо життя інших. Кожна наша добра справа може змінити життя оточуючих. Деяким від вашого добра нічого не станеться, тому що існує такий вид людей, що їм все байдуже... Але все ж таки, від вашого доброго вчинка або навіть тільки слова, хтось та щось усвідомить, вижене погане із душі і теж почне робити добро.
Чи думали ви над тим, що все велике складається з молого, і що деякі зовсім невідомі люди, які жили, живуть і будуть жити, просто з дня у день несуть своє добро ішим. Чи не у цьому призначення людини?... Просто зберігати і дарувати своє добро...Кожен хто усвідомив своє призначення у цьому сенсі вже є Людиною!
Тому, я вважаю, що кожна людина своїм добром конструює майбутнє всієї планети. І життя не таке довге, щоб проходити повз проблеми інших байдуже. Все здійснене добро обов"язково поверниться до доброчинця, з великою ймовірністю у розмірі значно більшому, ніж того очікується.