Що свідчить про те, що Сергій з Митьком мають велике бажання пізнати світ, історичне минуле? Яким чином хлопці захопилися книгами, зоологічною наукою? Як Сергій з Митьком ставилися до бабусі, мешканців села? Яке значення має те, що юні дослідники вміють орієнтуватися на місцевості? У чому виявляється любов до природи, довкілля? Чому Сергій з Митьком мріяли про власну славу? Якими були стосунки між хлопцями? Як поводять себе друзі, перебуваючи у складних ситуаціях? Що дає підставі стверджувати про доброту, чуйність хлопців у стосунках з Василем Трошем?

Уславлення героїзму українського народу під час великої вітчизняної війни у творах о. довженка. (темі мужності рідного народу у боротьбі з фашизмом о. довженко присвятив оповідання “воля до життя”, “ніч перед боєм”, “на колючому дроті”, “мати” та кіноповісті “повість полум’яних літ”, “україна в огні”, документальні фільми “битва за нашу радянську україну” та “перемога на правобережній україні і вигнання німецьких загарбників за межі українських земель”. усі твори митця – це гнівний осуд війни, яка забрала життя мільйонів людей, яка полила кров’ю родючі українські землі. письменник був небайдужим до долі народу, хотів, щоб він був щасливий, бо заслуговував на це.)

при першій зустрічі з ним він зображений як звичайним вуличним задиракою. це ми можемо зрозуміти з його мови та й сам юлько казав: “стефко це, стефко вус, соловій-розбійник з нашого двору.”   але з деяким переживанням він віднісся до сороки з перебитим крилом. можна зробити висновок, що він тільки захищає своє ім’я і себе від інших і дає волю силі, серцю, думкам в різних життєвих ситуаціях. у главі ‘як усе було насправді’ стефко проявив себе справедливою людиною яка не пожертвувала здоров’ям іншої людини за ради інтересів юлька. це його і відрізняє від підступного ващука який не тільки хотів зробити зле сдавкові, а й не хотів забруднити своє ім’я.