Аналіз вірша «Господь багатий нас благословив» Олега Ольжича
Тема: роздуми про необхідність розвивати таланти, даровані Богом (роздуми про служіння своєму народові)
Головна думка: заклик правильно скористатися наділеними дарами: жити недаремно, ідучи за велінням свого серця (уславлення духовно-багатого українського народу)
Спільне: козацька старшина — гетьмани; розумні, енергійні, боролися за булаву.
Відмінне:
Яким Сомко - чесний, порядний, освічений, дотримується козацьких традицій і звичаїв; безкомпромісний; мріяв об’єднати Україну сильною рукою, зробити її незалежною.
Іван Брюховецький - хитрий, облесливий, нечесний, жорстокий; влади добився обманом, підкупом; зневажливо ставився до козацьких старійшин, черні; мріяв про особисту владу, славу та збагачення.
Не зовсім привабливі риси Якима Сомка:
— Не люблячи запорожців, Сомко обожнює Кирила Тура за героїзм, відданість і мудрість;
— образив Лесю, коли в її присутності віддав перевагу Туру, дотримуючись козацької моралі, згідно з якою бойовий побратим завжди ставився вище, ніж жінка чи кохана дівчина;
— після поразки Сомко відмовляється від порятунку й подальшої боротьби (щоправда, заради друга та заради спокою в суспільстві, уникнення кровопролиття).
Аналіз вірша «Господь багатий нас благословив» Олега Ольжича
Тема: роздуми про необхідність розвивати таланти, даровані Богом (роздуми про служіння своєму народові)
Головна думка: заклик правильно скористатися наділеними дарами: жити недаремно, ідучи за велінням свого серця (уславлення духовно-багатого українського народу)
Рід літератури: лірика
Вид лірики: громадянська (патріотична) лірика
Жанр: вірш (1933)
Художні засоби
Епітети: «врочисте небо», «Господь багатий», «солодких грон», «променистих вин»
Персоніфікація: столах веселих
Метафора: «лине хмара …розверзається небо», «Господь … благословив дарами», «вогонь самопосвяти», «твойому серцю найхмельніший келих»
Архаїзми: «вотще», «літеплим», «самопосвята».
Повтори (що надають врочистості): «і вірити, і прагнуть», «і величне, і ясне-бо»
Кількість строф: три
Вид строфи: катрен (чотиривірш)
Віршований розмір: п’ятистопний ямб (двоскладова стопа з наголосом на другому складі U_)
Ось |ли |не | хма| ра |з лі |те |плим| до |щем,
І | ро |звер | за | є |ться| вро| чи |сте| не |бо.
Схема ненаголошених (U) й наголошених (__) складів, стоп (/)
U_ / U_ / U_ / U_/ U_
U_ / U_ / U_ / U_/ U_ / U
Римування: перехресне (АБАБ)
Рими: вотще – дощем, ясне-бо – небо, благословив – порив, одняти – самопосвяти, вин – один, веселих – келих
Спільне: козацька старшина — гетьмани; розумні, енергійні, боролися за булаву.
Відмінне:
Яким Сомко - чесний, порядний, освічений, дотримується козацьких традицій і звичаїв; безкомпромісний; мріяв об’єднати Україну сильною рукою, зробити її незалежною.
Іван Брюховецький - хитрий, облесливий, нечесний, жорстокий; влади добився обманом, підкупом; зневажливо ставився до козацьких старійшин, черні; мріяв про особисту владу, славу та збагачення.
Не зовсім привабливі риси Якима Сомка:
— Не люблячи запорожців, Сомко обожнює Кирила Тура за героїзм, відданість і мудрість;
— образив Лесю, коли в її присутності віддав перевагу Туру, дотримуючись козацької моралі, згідно з якою бойовий побратим завжди ставився вище, ніж жінка чи кохана дівчина;
— після поразки Сомко відмовляється від порятунку й подальшої боротьби (щоправда, заради друга та заради спокою в суспільстві, уникнення кровопролиття).