с к/р, от которые есть.

«Ти знаєш , що ти – людина?»
Частина ІІ

1. Поезія В.Симоненка «Гей, нові Колумби й Магеллани…» утверджує думку про

те, що:

а) треба мріяти, розвивати свою духовність;

б) добре бути мандрівником, першовідкривачем;

в) на мандрівників завжди чатує небезпека;

г) не слід намагатися відкривати вже відкрите

2. Заклик любити природу, поспішати творити добро, жити, кохати звучить у

творі В.Симоненка:

а) «Гей, нові Колумби й Магеллани…»;

б) «Лебеді материнства»;

в) «Цар Плаксій та Лоскотон»;

г) «Ти знаєш, що ти – людина…»

3. Укажіть, що знайшла родина оповідачки з твору Л.Пономаренко «Гер

переможений» у стіні свого будинку:

а) скарб – золоті та срібні монети;

б) фотографію дітей Фрідріха;

в) листи до матері полоненого німця;

г) пляшку з посланням із минулого

4. Суперниця, через яку Софійка, героїня повісті М.Павленко «Русалонька із

7-В, або Прокляття роду Кулаківських», дуже страждала, - це:

а) Сніжана;

б) Ірина;

в) Олена;

г) Тетяна

5. Сашко, друг Софійки з дитинства, у майбутньому став:

а) власником ресторану;

б) мером міста;

в) власником студії звукозапису;

г) ученим

6. Якою, на ваш погляд, хоче бачити В.Симоненко людину.

7. Розкрийте символічне значення образу старої шафи в повісті М.Павленко

«Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських».

8. Що нагадувало людям про Фрідріха після його смерті (Л.Пономаренко «Гер

переможений).

Слово вчить і клекоче, коле і пестить, підносить і очищає, воно може бути ковадлом і струною, кастетом і опахалом, тавром і знаменом, аналітичною лупою і монументом. Ми висловлюємо спонуку і згоду, радість і горе. Захоплення красою. Надію в молитві і в «Я тебе люблю». Слово – засіб порозуміння між людьми. Словом ми осягаємо світ – це інструмент пізнання, найцінніший дар природи. Людину і людство створило слово. Ми всі діти слова – від колискової пісні, від зародку цивілізації. Слово – ген культури, душа народу, жива пам’ять про все, що при нас і до нас було. У слові ми знаходимо свій самовияв, своє особисте «Я».Словом облаштовуємо довкілля – це робоче знаряддя і продуктивний чинник, що оцінюється в економічних вимірах, прибутками і збитками, заможністю і злиднями. Слово імпортується й іде на експорт. Слово – «ясна зброя» (М. Рильський), «зброя іскриста» (Леся Українка). Енергія атома, мирного чи злого, кориться йому, бо перед ним – слабка. Слово – це лінгвосфера Землі у локоні телерадіоефіру. Словом ми творимо світ фантастичних образів. Слово – лихе чи привітне, криве чи ласкаве, гостре чи улесливе, чорне чи красне, чесне чи нещире – є кодексом поведінки. З одного почутого слова ми розпізнаємо, хто є хто і звідки. Слово – візитна картка віку, професії, соціального стану. Країни і громадянства, рідного краю. Слово гуртує людей у народ і будує державу. Нарешті, слово охороняє культурну цілісність та інформаційний суверенітет нації від нашестя чужого слова 

Відповідь:

В) єднання,радість

Пояснення:

слово "радість" в різних інтерпретаціях повторюється 12 чи 13 раз.

багато закликів об"єднатися, простити своїм ворогам, жити в любові і злагоді.

цитати: Обнімітесь, міліони, / Поцілуйтесь, мов брати!

Йдіть до нас в веселий круг. / Йдіть усі, хто зве своєю  / В світі душу хоч одну!

Поклонітесь, міліони, / Перед мудрістю Творця!

Будьте мужні, міліони! / Вірте, страдні, в кращий світ!

Помирімося усі! / Браття! На небесі / Не забуде благодії.

Станьмо дружною сім’єю, / Жити правдою й добром