С або підтвердьте факт події у творі.
Відповідаємо лише ТАК чи НІ.
1. Князь Люботинський куняв у кріслі, й снився йому чарівний меч, який залишився у
спадок від батька.
2. Наречений Настасії мусив бути освіченим і багатим.
3. Вісім років князь не збирав податки з населення.
4. Дракон цілими днями у печері, а з настанням ночі виповзав на лови
людей.
5. Колись пустельник був воєводою у батька князя.
6. Грицько майстерно володів різноманітною вогнепальною зброєю.
7. Шинкар і його дружина були засмучені через те, щодо них не заїжджали відвідувачі.
8. Перед печерою, де мешкав Грицько, можна було побачити безліч кісток та черепів.
9. Меч пана Лавріна був освячений у Єрусалимі.
10. Подвиги чорного лицаря з Тарновищ оспівують усі торбаністи.
11. Стара баба вирішила до лицарю Лавріну перемогти змія за тих умов, якщо він,
ставши князем, дозволить їй жити в його помешканні.
12. Князівський радник запропонував шинкарю повісити у приміщенні портрет Настасії.

«Маруся» Григорій Квітка-Основ’яненко історія написання Джерела для написання повісті «Маруся» • Дійсність українського села ХVІІІ — початку ХІХ ст. • Народна творчість: українські балади, ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви (любові, розлуки, смерті закоханих). Від народної поезії — образність повісті, від казки й переказу — її розповідний стиль. • Герої твору «писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування». • Майстерність у виписуванні українських краєвидів у повісті. Історія створення повісті «Маруся» Повість надрукована повністю у 1834 році у книжці «Малоросійських повістей…». Вона стала першим і найпопулярнішим твором серед сентиментальних повістей Квітки. «Маруся» була написана як аргумент того, що українською мовою можна описати глибокий і складний світ людських почуттів і філософських переконань. Над текстом повісті письменник працював багато — як ні над одним зі своїх творів. Переробляв окремі місця, додавав чи змінював епізоди, портрети й пейзажі, шліфував мову. Дуже згодилися давні й нові записи прислів’їв, приказок, весільних пісень, похоронних голосінь. Надто хвилювався Григорій Федорович за долю своєї «Марусі», як її сприйме читач? Чи не знайдуться хулителі й недоброзичливці, які почнуть кепкування з нашої мови? Адже багато хто з «учених» та «освічених» вважав, що українською мовою крім лайки й жартів, нічого не можна створити. Та побоювання_автора були марні: повість справила велике враження на читача з народу і передової інтелігенції. Перекладена самим автором російською мовою і надрукована в журналі «Современник», вона і в Росії користувалася великою популярністю.

Відповідь:

Згадку про друзів Тугара Вовка у повісті не знайшла. Він був силльним і досить вправним воїном, але після битви під Калкою всі відносилисьдо нього з недовірою. Цитата:   "Діло було темне, а тільки те було певне, що при княжім дворі всі почали якось сторонити від Тугара, і сам князь не довіряв йому так, як довіряв давніше". А ті воїни, які потрапили з ним у поло ічудом врятували, як Митько Вояк, то зневажали Тугара. Хоча мені здається, що і монголи зневажали свого союзника - Тугара Вовка за жалібність, за зрадливу вдачу. Ось як називав його Бурунда-бегадир: " Псе блідолиций! — кричав він, скрегочучи зубами.— Подвійний зраднику — се твоя вина!". Явних ворогів у Тугара Вовка не було.Він сам собі був ворогом. Тухольців не можна назвати ворогами Тугара - вони відносились до нього досить приязно і гостинно до тих пір, поки він не почав робити громаді прикрості і ображати людей.

Пояснення: