Русская версия: Написать паспорт - характеристику художественного девицы Мусе по следующей схеме:
•Имя персонажа •Социальное положение •Внешний вид •Своеобразие мировоззрения •Взаимодействие с другими персонажами произведения •Отношение автора к персонажу, в чем оно проявляется •Значение персонажа для раскрытия идеи и проблематики произведения
Поняття «бути хорошою людиною» - кожен розуміє по-своєму. Скільки в світі існує людей - стільки й думок. На хороших і поганих людей ділять їх вчинки, дії, хід б життя.
У моєму розумінні «хороша людина» - це людина, яка змогла виховати в собі високі моральні якості, гуманність і щирість. Наприклад, в моєму житті хороших людей присутній на багато більше ніж поганих. Мої чудові батьки, вихователі з дитячого садка, вчителя є для мене гідним прикладом. На них я рівняють з самого дитинства і ні крапельки не шкодую про це. Кожен з них взяв активну участь в моєму вихованні, вплинули на ерудицію, характер і ставлення до інших, оточуючих мене, людям. Але цього не достатньо для того що б все вважали мене хорошою людиною і поважали.
Хороша людина повинен бути хорошим для всіх, а не тільки для своєї родини і близьких, а інших зневажати. Це друг, - який здатний прийти на до в будь-яку хвилину в будь-який час доби, щиро радіти за тебе, а не зловісно заздрити і перешкоджати успіху. Батьки, які радять своїм дорослим дітям що-небудь, а не втручаються і нав'язують свою точку зору. Є прикладом для дітей, а не об'єктом презирства і ганьби. Діти, які з повагою ставляться до літніх батьків і всіляко їм допомагають, а не тікають з дому, по досягненню повноліття і губляться в житті, забуваючи про маму і тата.
Поняття «бути людиною» - це значить бути хорошою людиною не залежно від обставин і ситуацій по відношенню оточуючим людям, природі, державі тощо. Але трапляється в житті, і так що на роботі відмінний працівник або керівник, а вдома нестерпний деспот і тиран; в школі забіяка і двієчник, а вдома відмінний помічник і підтримка матері, але на щастя їх мало.
Зрада, брехня і лукавство це перший ворог людини, якою я, напевно, ніколи не зможу пробачити. Люди заслуговують довіру роками, а втрачають в одну мить. На жаль, на моєму життєвому шляху зустрічалися такі випадки і залишили неприємний осад на душі. Але плюс в цій ситуації теж є - я виключила з ряду друзів людей, які не цінують дружбу, не мають совісті і не знають що таке вірність.
Я намагаюся робити тільки ті вчинки, за які мені потім не буде соромно, а на оборот. Мене виховували так, що б і душа і помисли були світлими, до чого я і дотримуюся. Я горда тим, що живу в оточенні чудових людей перевірених роками і вчинками. Я ніколи їх не зраджу і готова життя за них віддати.
Маруся Чурай народилася в 1625 році в родині козацького сотника Гордія. Після смерті батька вона залишилася жити з матір’ю в Полтаві, на той момент дівчині було приблизно 13 років. В молодості у дівчини було багато шанувальників, до яких належав і молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку, синові хорунжого Полтавського полку, з яким була таємно заручена. Коли в 1649 році почалася Хмельниччина, Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутися. Дівчина чекала його приблизно 4 роки. Проте, повернувшись до Полтави, Гриць уже не звертав уваги на Марусю, так як полюбив іншу – Галю із заможної полтавської родини. Ображена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, яке випадково випив Гриць. Влітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра, де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та солодкі пісні». Для спокути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави померла в 28 років, не перенісши смерті коханого.
Поняття «бути хорошою людиною» - кожен розуміє по-своєму. Скільки в світі існує людей - стільки й думок. На хороших і поганих людей ділять їх вчинки, дії, хід б життя.
У моєму розумінні «хороша людина» - це людина, яка змогла виховати в собі високі моральні якості, гуманність і щирість. Наприклад, в моєму житті хороших людей присутній на багато більше ніж поганих. Мої чудові батьки, вихователі з дитячого садка, вчителя є для мене гідним прикладом. На них я рівняють з самого дитинства і ні крапельки не шкодую про це. Кожен з них взяв активну участь в моєму вихованні, вплинули на ерудицію, характер і ставлення до інших, оточуючих мене, людям. Але цього не достатньо для того що б все вважали мене хорошою людиною і поважали.
Хороша людина повинен бути хорошим для всіх, а не тільки для своєї родини і близьких, а інших зневажати. Це друг, - який здатний прийти на до в будь-яку хвилину в будь-який час доби, щиро радіти за тебе, а не зловісно заздрити і перешкоджати успіху. Батьки, які радять своїм дорослим дітям що-небудь, а не втручаються і нав'язують свою точку зору. Є прикладом для дітей, а не об'єктом презирства і ганьби. Діти, які з повагою ставляться до літніх батьків і всіляко їм допомагають, а не тікають з дому, по досягненню повноліття і губляться в житті, забуваючи про маму і тата.
Поняття «бути людиною» - це значить бути хорошою людиною не залежно від обставин і ситуацій по відношенню оточуючим людям, природі, державі тощо. Але трапляється в житті, і так що на роботі відмінний працівник або керівник, а вдома нестерпний деспот і тиран; в школі забіяка і двієчник, а вдома відмінний помічник і підтримка матері, але на щастя їх мало.
Зрада, брехня і лукавство це перший ворог людини, якою я, напевно, ніколи не зможу пробачити. Люди заслуговують довіру роками, а втрачають в одну мить. На жаль, на моєму життєвому шляху зустрічалися такі випадки і залишили неприємний осад на душі. Але плюс в цій ситуації теж є - я виключила з ряду друзів людей, які не цінують дружбу, не мають совісті і не знають що таке вірність.
Я намагаюся робити тільки ті вчинки, за які мені потім не буде соромно, а на оборот. Мене виховували так, що б і душа і помисли були світлими, до чого я і дотримуюся. Я горда тим, що живу в оточенні чудових людей перевірених роками і вчинками. Я ніколи їх не зраджу і готова життя за них віддати.
Объяснение:
Маруся Чурай народилася в 1625 році в родині козацького сотника Гордія. Після смерті батька вона залишилася жити з матір’ю в Полтаві, на той момент дівчині було приблизно 13 років. В молодості у дівчини було багато шанувальників, до яких належав і молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку, синові хорунжого Полтавського полку, з яким була таємно заручена. Коли в 1649 році почалася Хмельниччина, Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутися. Дівчина чекала його приблизно 4 роки. Проте, повернувшись до Полтави, Гриць уже не звертав уваги на Марусю, так як полюбив іншу – Галю із заможної полтавської родини. Ображена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, яке випадково випив Гриць. Влітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра, де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та солодкі пісні». Для спокути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави померла в 28 років, не перенісши смерті коханого.
Объяснение: