1. В яких роках і в якому столітті відбуваються події? - у тридцятих роках ХІХ століття
2. У творі зображена віковічна боротьба двох станів. Яких? - цитата "..віковічна боротьба двох станів — панського й мужичого.."
3.Кого в творі названо “живим робочим інвентарем”? - цитата: "живий робочий інвентар — хлопа". Тобто, простого селянина, кріпака
4. Імена головних героїв? Остап і Соломія
5.Скільки років головному герою? - двадцять цитата: Та й хіба він сам за весь свій двадцятилітній вік не був лишень панською худобою?
6.Про що були билиці-казки , які будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал? - цитата: Ті билиці-казки про Січ, козацтво, про боротьбу з панами за волю, яких він слухав, затаївши дух ...
7.Кого описано “Був то молодий ,безвусий парубок,міцно збудований, у високій сивій кучмі,короткій чугаїнці, з довгим ціпком.”? - Соломія, коли переодягнулася парубком, щоб втекти разом з Остапом
8.Куди зібралися головні герої твору? - за Дунай, на вільні землі цитата: — Пек тобі, маро... Чисто парубок... Куди ти й по що? — За Дунай, у Січ із тобою... Приймаєш товариша чи не приймаєш?
9. Що видавало і відрізняло одного з головних героїв твору? - не знаю, що мали на увазі, коли давали це питання, але скоріше за все мова йде про довге чудове волосся Соломії, яка була переодягнута парубком. Цитата: — Ха-ха-ха!..— не вгавав Остап.— Голова молодицина, а ноги парубочі...
10. Яке рішення прийняла головна героїня твору,щоб не виказати себе? Соломія наказала Остапові обрізати їй волосся. Цитата: Остап стояв, вагаючись, але бачачи молодицину упертість, вийняв ніж, поточив його об камінь і почав обтинати в кружок Соломіїне волосся.
11. Яким інструментом позбавилися від проблеми? Дуаю, що проблема- це знову ж таки довге волосся Соломії, яке Остап відрізав ножем
12.Яке ім'я дали парубкові? Думаю, що парубок - це товариш Остапа і його попутник. Соломія погодилася, щоб Остап звав її Семеном
цитата: — Ну, пора нам рушати... Гей ти, парубче, як тебе звати — Семеном чи як?
— Про мене й Семене...— зітхнула Соломія і знялась із місця.
Я так розумію, що питання за твором Івана Франка "Захар Беркут"?
1. У яких вчинках виявилася мудрість ватажка тухольців?
На мою думку, мудрість Захара Беркута полягала в тому, що він все своє життя присвятив людям, громаді. Він наполягав на тому, щоб у громаді все вирішувати спільно, жили дружно, допомагали немічним, боронилися разом. При цьому Захар не забував про необхідність підтримувати дружні стосунки з сусідніми громадами: завдяки мудрості Захара було побудовано нову дорогу, підтримувалися тісні зв"язки, що допомагали вчасно обмінюватися необхідною інформацією і спільно ставати боротьби з ворогом
2. Якими були вірування тухольців ? Тухольці молились Сонцю і приносили жертву Ладі і Дідові, поклонялись Сторожу, але у творі є й така згадка: Хоча християнські монахи давненько вже охрестили тухольський нарід, то все-таки він довгі ще часи, молячись у корчинській церкві християнському богу, не покидав і своїх прадідівських богів... Але звільна нарід забував про давніх богів. Священики надзирали остріше за тим, аби люди не молились по-давньому; молодіж перестала приносити дари Ладі й Дідові; діти виростали, не чувши нічого про давніх богів і давні звичаї.
Тому можна сказати, що в основному тухольці були вже християни, але серед них були ще люди, які поклонялися язичницьким богам.
3. До чого закликає ватажок тухольської громади своїх воїнів? У чому вбачає силу тухольців? Тут питанн,як кажуть із зірочкою. Якщо мова йде про те, до чого закликав Захар Беркут своїх людей як воїнів, то у нього був лише один заклик - не пустити ворога далі: "Ні, а тілько, відбиті від нашого села, вони з подвійною лютістю кинуться на інші села. Не відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета!"
Якщо мова йде про тухольців як про народ, про громаду, то Захар Беркут закликав їх жити дружно і громадським ладом. Цитата: "Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас". У цій дружбі Захар і бачив силу свого народу. цитата: "Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю"
Відповідь:
1. В яких роках і в якому столітті відбуваються події? - у тридцятих роках ХІХ століття
2. У творі зображена віковічна боротьба двох станів. Яких? - цитата "..віковічна боротьба двох станів — панського й мужичого.."
3.Кого в творі названо “живим робочим інвентарем”? - цитата: "живий робочий інвентар — хлопа". Тобто, простого селянина, кріпака
4. Імена головних героїв? Остап і Соломія
5.Скільки років головному герою? - двадцять цитата: Та й хіба він сам за весь свій двадцятилітній вік не був лишень панською худобою?
6.Про що були билиці-казки , які будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал? - цитата: Ті билиці-казки про Січ, козацтво, про боротьбу з панами за волю, яких він слухав, затаївши дух ...
7.Кого описано “Був то молодий ,безвусий парубок,міцно збудований, у високій сивій кучмі,короткій чугаїнці, з довгим ціпком.”? - Соломія, коли переодягнулася парубком, щоб втекти разом з Остапом
8.Куди зібралися головні герої твору? - за Дунай, на вільні землі цитата: — Пек тобі, маро... Чисто парубок... Куди ти й по що? — За Дунай, у Січ із тобою... Приймаєш товариша чи не приймаєш?
9. Що видавало і відрізняло одного з головних героїв твору? - не знаю, що мали на увазі, коли давали це питання, але скоріше за все мова йде про довге чудове волосся Соломії, яка була переодягнута парубком. Цитата: — Ха-ха-ха!..— не вгавав Остап.— Голова молодицина, а ноги парубочі...
10. Яке рішення прийняла головна героїня твору,щоб не виказати себе? Соломія наказала Остапові обрізати їй волосся. Цитата: Остап стояв, вагаючись, але бачачи молодицину упертість, вийняв ніж, поточив його об камінь і почав обтинати в кружок Соломіїне волосся.
11. Яким інструментом позбавилися від проблеми? Дуаю, що проблема- це знову ж таки довге волосся Соломії, яке Остап відрізав ножем
12.Яке ім'я дали парубкові? Думаю, що парубок - це товариш Остапа і його попутник. Соломія погодилася, щоб Остап звав її Семеном
цитата: — Ну, пора нам рушати... Гей ти, парубче, як тебе звати — Семеном чи як?
— Про мене й Семене...— зітхнула Соломія і знялась із місця.
Пояснення:
Відповідь:
Я так розумію, що питання за твором Івана Франка "Захар Беркут"?
1. У яких вчинках виявилася мудрість ватажка тухольців?
На мою думку, мудрість Захара Беркута полягала в тому, що він все своє життя присвятив людям, громаді. Він наполягав на тому, щоб у громаді все вирішувати спільно, жили дружно, допомагали немічним, боронилися разом. При цьому Захар не забував про необхідність підтримувати дружні стосунки з сусідніми громадами: завдяки мудрості Захара було побудовано нову дорогу, підтримувалися тісні зв"язки, що допомагали вчасно обмінюватися необхідною інформацією і спільно ставати боротьби з ворогом
2. Якими були вірування тухольців ? Тухольці молились Сонцю і приносили жертву Ладі і Дідові, поклонялись Сторожу, але у творі є й така згадка: Хоча християнські монахи давненько вже охрестили тухольський нарід, то все-таки він довгі ще часи, молячись у корчинській церкві християнському богу, не покидав і своїх прадідівських богів... Але звільна нарід забував про давніх богів. Священики надзирали остріше за тим, аби люди не молились по-давньому; молодіж перестала приносити дари Ладі й Дідові; діти виростали, не чувши нічого про давніх богів і давні звичаї.
Тому можна сказати, що в основному тухольці були вже християни, але серед них були ще люди, які поклонялися язичницьким богам.
3. До чого закликає ватажок тухольської громади своїх воїнів? У чому вбачає силу тухольців? Тут питанн,як кажуть із зірочкою. Якщо мова йде про те, до чого закликав Захар Беркут своїх людей як воїнів, то у нього був лише один заклик - не пустити ворога далі: "Ні, а тілько, відбиті від нашого села, вони з подвійною лютістю кинуться на інші села. Не відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета!"
Якщо мова йде про тухольців як про народ, про громаду, то Захар Беркут закликав їх жити дружно і громадським ладом. Цитата: "Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас". У цій дружбі Захар і бачив силу свого народу. цитата: "Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю"
Пояснення: