решить задания Поясніть значення фразеологізму біла ворона. Чи можна коня Шептала
назвати білою вороною? Чи доводилося вам зустрічати в житті білих
ворон? Чи змінилося ваше ставлення до таких людей після прочитання
оповідання «Білий кінь Шептало»?
6. Чому тварина (кінь) в оповіданні викликає більше симпатій, аніж людина?
7. Як українці здавна ставилися до коней (у часи Київської Русі, козаччини й
пізніше)? Чи змінив науково1технічний прогрес ставлення сучасників до тва1
рин, зокрема й до коней?
8. Чому, на вашу думку, кінь Шептало повертається в кінці оповідання до сво1
го господаря?
9. Пригадайте, що таке алегоричний образ (алегоричний образ крил у поемі
Л. Костенко «Чайка на крижині»). Розкрийте алегоричність образу коня
Шептала.
10. Визначте ідею оповідання «Білий кінь Шептало».

Відомий український драматург Іван Карпенко- Карий у сатиричній комедії «Сто тисяч» засудив пороки суспільного життя. Нездоланна тяга купувати землю і в селян, і в поміщиків, а потім тішитись думкою, що Калитку «розіпре грошвою», усе де веде до руйнування особистості. А землі потрібні, щоб сказати багатію Пузирю «…голяк масті, чирва світить!», землі і гроші потрібні, щоб переплатити по десять рублів на десятині Жолудю, гроші потрібні, щоб обдурити Гершка. Мрії Герасима Калитки йдуть ще далі: «…всю землю навкруги скуплю! Ідеш день — чия земля? Калитчина!.. Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!» Герасим дурить усіх. Єврей, якого він теж дурить, у свою чергу обдурює Герасима, продає йому мішок з папером замість грошей.

І раптом усім цим корисливим планам не судилося здійснитися. Герасим Калитка не в змозі цього пережити: він лізе у зашморг з надією вмерти.

Гроші скалічили душу не лише Герасиму, але і його куму — Савці. Він весь час знаходиться у пошуку грошей. На пропозицію Герасима здійснити шахрайську махінацію, Савка одразу дає згоду. Але після трагічних подій з Герасимом Савка навіки зрікається брудних грошей.

А Невідомий теж хворів грошовою хворобою. Він вигадав новий засіб обдурювання людей і заробляє на цьому непогані гроші.

Копач Бонавентура бере у будинку Калитки їжу, хоч і не працює на хазяїна. А побачивши єврея, він одразу сказав: «…це — пройдисвіт».

Іван Карпенко-Карий у п’єсі «Сто тисяч» показує, що тим, хто потрапив під владу грошей, нелегко повернутися на шлях порядності.

Відповідь:

Особові займенники: Ми вольні люди і не знаємо ніякого пана.

Присвійні займенники: Ми сказали тобі, що не признаємо права твого над нами, а особливо права на нашу землю.

Вказівні займенники: Сей ланцюг — то наш руський рід, такий, який вийшов з рук добрих, творчих духів.

Питальні займенники: Хто ти, і хто прислав тебе сюди з такими вістями?

Зворотний займенник:  Кождий дбає тільки про себе, не розуміючи того, що таким робом роздроблюються їх сили, ослаблюється громада.

Заперечні займенники: Зате частіше лучалися каліцтва, рани, на які, певно, ніякий знахар не вмів так скоро і так гарно зарадити, як Захар Беркут.

Пояснення: