Поднимаешь свою попу и идёшь к родителям с вопросом: "Мам, пап? Вы только сядьте. У меня к вам важный вопрос. А как вы поняли, что любите друг друга\познакомились?" А дальше пишешь вступление типа "Каждый из нас в жизни по-любому любил, а если не любил, то будет. Это будет незабываема история о любви, которую можно будет рассказать детям. Я не исключение. Мне тоже стало интересно послушать историю любви моих родителей..." и дальше пишешь историю, которую они тебе расскажут, или сочиняешь историю своей мечты, там с букетно-конфетным периодом, прогулками под луной и т.д. Прости, что по-русски пишу...мне как-то не хочется выставлять украинскую раскладку. Надеюсь Если что - спрашивай...
Народна пісня "Гомін, гомін по діброві" належить до козацьких пісень. Запорозькі козаки — мужні захисники своєї рідної землі. Кожен хлопчик змалку готувався до служби у війську. На Запорозькій Січі був вій кодекс честі: треба виявляти мужність і стійкість у боротьбі ворогами, не кидати товаришів у біді, ставити громадські інтереси вище особистих. Хоч жінки, матері й залишалися самі, все ж вважати за честь посилати в запорожці чоловіків та синів; не прощали зради. Служба козацька важка й небезпечна, дуже часто не поверталися неї, падали на полі бою. Про це й говориться у творі. У пісні використані традиційні для фольклору прийоми паралелізму (паралельне зображення явищ природи й людського життя), діалогу, трикратного повторення, вживаються ласкаво-зменшувальні слова.
Прости, что по-русски пишу...мне как-то не хочется выставлять украинскую раскладку. Надеюсь Если что - спрашивай...