Рівень (тести)

1. Хто назвав В. Симоненка «лицарем на білому коні» в українській літературі?

А) М. Рильський; Б) П. Тичина; В) О. Гончар; Г) В. Сосюра.

2. Що сиплють ночі в лимани в поезії В. Симоненка «Лебеді материнства»?

А) рожеве пір’я; Б) зорі сургучеві; В) золоте сяйво.

3. Яким словом В. Симоненко підкреслює неповторність кожної людини в поезії «Ти знаєш, що ти — людина?»?

А) інша; Б) особлива; В) єдина; Г) чарівна.

4. Що пропонує відкривати в «океані рідного народу» (поезія «Гей, нові Колумби й Магеллани») В. Симоненко?

А) нові землі; Б) духовні острови; В) великі таланти; Г) дорогі скарби.

5. З якими почуттями зводили квартал полонені німці в новелі Л. Пономаренко «Гер переможений»?

А) з любов’ю і розпачем; Б) зі страхом і байдужістю; В) із ненавистю й злістю.

6. Які прикраси виготовляв Фрідріх із цегли?

А) намисто й підвіски; Б) сонця і квіти; В) кубики й кульки.

7. Що стало символом пам’яті про полоненого німця після його смерті?

А) квітка нагідки; Б) цвіт вишні; В) гілка бузку; Г) гроно винограду.

8. Який предмет символізував успіх і щасливе майбутнє родини Ягід?

А) сережки; Б) підвіска; В) коралі; Г) браслет.

9. Хто з роду Кулаківських накликав прокляття на нащадків?

А) Яків; Б) Фрол; В) Васюня; Г) Гордій.

10. Врятування якої героїні стало запорукою ння роду Кулаківських?

А) Катерини; Б) Франі; В) Горпини; Г) Клави.

2 рівень

1. Які почуття викликає у вас полонений німець Фрідріх? Аргументуйте відповідь.

2. Чи погоджуєтеся ви зі словами В. Симоненка, що необхідно «мріяти й шукати, доки жити»? (Поезія «Гей, нові Колумби й Магеллани​

Україна. Про цю країну можна багато чого сказати. В неї гарні степи, поля, моря, озера, але ніколи маже Україна не була в спокої. Ще давно років десь 1000 назад. Були на наших землях козаки. Вони були вірні своїй батьківщині. І постійно коли приходили вороги проливали кров за неї. На зарашній час в Україні теж іде війна між Росією . Але наші солдати не здаються. Вони воюють і проливають кров за Батьківщину. Так само як це робили мужні і сильні козаки . Цих людей ми спокійно можемо назвати героями рідної України.

Маруся Чурай народилася в 1625 році в родині козацького сотника Гордія. Після смерті батька вона залишилася жити з матір’ю в Полтаві, на той момент дівчині було приблизно 13 років. В молодості у дівчини було багато шанувальників, до яких належав і молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку, синові хорунжого Полтавського полку, з яким була таємно заручена. Коли в 1649 році почалася Хмельниччина, Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутися. Дівчина чекала його приблизно 4 роки. Проте, повернувшись до Полтави, Гриць уже не звертав уваги на Марусю, так як полюбив іншу – Галю із заможної полтавської родини. Ображена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, яке випадково випив Гриць. Влітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра, де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та солодкі пісні». Для спокути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави померла в 28 років, не перенісши смерті коханого.

Объяснение: