Природа навколо нас - це скарб. Ми повинні берегти її, не забруднювати навколишнє середовище. Людина і природа - дві подруги, вони співіснували разом завжди. Але у цих відносинах завжди головною була природа. Люди не в силахзмінити природу, її прояви. Ми ніколи не моглии зупинити дощ, чи зробити так щоб виглянуло сонце, або щоб трава росла швидше. Людина в природі лише маленький компонент, клаптик який доповнює її. В наш час люди не розуміють, що природа наш друг, вони не бережуть її.
У творі виведено чимало дійових осіб. Але найбільше мені сподобався Максим — молодший син Захара Беркута. Це сміливий і відважний юнак, справжній патріот своєї вітчизни. Коли монголо-татари напали на Руську землю, у перших рядах її захисників був Максим, хоч він і був сином ватажка тухольської громади Захара Беркута. У цім першім нерівнім бою загинуло багато воїнів-тухольців, а поранений непритомний Максим потрапляє у полон до монголів. Він тяжко переживає своє становище і радий був би краще вмерти, ніж потрапити у полон. Але так склалася доля. Боярин Тугар Вовк пропонує зберегти Максимові життя за вільний вихід монголів з котловини. Але гордий Максим відмовляється від цієї пропозиції. Він, як і його батько Захар Беркут, не може пристати на таку умову — ціною власного життя випустити з пастки ворогів. Хоч він і розуміє, що «життя в неволі нічого не варте, краще смерть», проте відданість батьківщині і народові дають йому сили винести всі муки, не заплямувати своєї честі, честі сім'ї, народу. Кохана дівчина Максима Мирослава теж пропонувала йому вибратися із монгольського табору, переодягнувшись у її одяг і показавши перстень-перепустку монгольській варті. Але Максим відкидає і цю пропозицію: врятувати своє життя, ризикуючи життям коханої, він, звичайно, не погоджується. Мужній, сміливий, гордий Максим, безперечно, не може не сподобатись. А безмежну відданість батьківщині, народові, кришталеву чесність й чистоту, які мав Максим, хотів би виховати в собі кожний з нас.
Природа навколо нас - це скарб. Ми повинні берегти її, не забруднювати навколишнє середовище. Людина і природа - дві подруги, вони співіснували разом завжди. Але у цих відносинах завжди головною була природа. Люди не в силахзмінити природу, її прояви. Ми ніколи не моглии зупинити дощ, чи зробити так щоб виглянуло сонце, або щоб трава росла швидше. Людина в природі лише маленький компонент, клаптик який доповнює її. В наш час люди не розуміють, що природа наш друг, вони не бережуть її.
Іще два речення я вже не можу придумати :)