В
Все
Б
Биология
Б
Беларуская мова
У
Українська мова
А
Алгебра
Р
Русский язык
О
ОБЖ
И
История
Ф
Физика
Қ
Қазақ тiлi
О
Окружающий мир
Э
Экономика
Н
Немецкий язык
Х
Химия
П
Право
П
Психология
Д
Другие предметы
Л
Литература
Г
География
Ф
Французский язык
М
Математика
М
Музыка
А
Английский язык
М
МХК
У
Українська література
И
Информатика
О
Обществознание
Г
Геометрия

Прочитайте уривки з творів трьох письменників-полемістів - Іпатія Потія, Мелетія Смоцького й Івана Вишкнського, та визначте, які художні особливості є спільними для цих трьох авторів. доведіть тезу що й українські письменники-полемісти, і їхні супротивники використовували однакові художні засоби.


Прочитайте уривки з творів трьох письменників-полемістів - Іпатія Потія, Мелетія Смоцького й Івана В

Показать ответ
Ответ:
Мамаева2007
Мамаева2007
30.05.2022 12:33
XVI — перша половина XVII ст.
Велике значення для культурного життя України мав винахід друкарського верстата. Попередником книгодрукування в Європі був однобічний друк з дощок, на яких вирізали окремі сторінки тексту й зображення. Перші спроби книгодрукування зробив голландець Л. Костер у першій половині XV ст.

З часом був винайдений прилад для відливання металевих літер, з яких складався текст для друку. Таким новим була надрукована перша книга — Біблія. Винахідник такого книгодрукування німець Иоганн Гутенберг дуже багато зробив для розвитку й поширення освіти.

Перші книжки церковнослов'янською мовою та кириличним шрифтом надрукував Швайпольт Фіоль у Кракові 1491 року. Це — Октоїх та Часослов. За це він був звинувачений у спробі поширення православ'я. Справу передано до краківського суду, але Фіоль утік до Угорщини. На початку XVI ст. до друкарства долучився Франциск Скорина. Доктор філософії і медицини, він був першим перекладачем Біблії старобілоруською мовою. У Празі 1517 року Ф. Скорина видав кирилицею Псалтир і Біблію руську (1519 року), а вже у Вільно — «Малую подорожню книжицю» (1522 року) [Апостол (1525 року).

Велику роль у розвитку друкарської справи в Україні відігравали братства. Майже всі братські школи відкрили при собі друкарні. Спочатку з'явилися друковані священні книги, латинські й польські видання, перекладені українською мовою, абетки для українських школярів.

Найбільшими центрами книгодрукування стали Львівська братська школа, Острозька академія та Києво-Могилянська колегія. Мали свої друкарні церкви й монастирі. При Києво-Печерській лаврі був створений великий друкарський дім, який обслуговував увесь Київський край. З цієї друкарні виходили якісно надруковані церковні книжки та наукові публікації з чудовими малюнками та зображеннями святих. Чимало дослідників обстоюють думку, що у Львові друкарня існувала з 1460 року, а зачинателем українського друкарства був її засновник міщанин Степан Дропан. Щоправда, до нашого часу не дійшли книжки його друку.

Іван Федоров (Федорович). Одним з перших українських друкарів уважають Івана Федорова (Федоровича), який на доручення московського царя Івана Грозного разом із Петром Мстиславцем створив у Москві друкарню й почав видавати книжки. 1 березня 1564 року видано Апостол, 1565 року — Часословець. Московські ченці, що мали добрий заробіток з переписування книг, звинуватили друкарів у зв'язках з нечистою силою. Підбурений ченцями натовп спалив друкарню, а самі друкарі, рятуючи життя, втекли до Білорусі. Тут І. Федоров за до литовського магната Г. Хоткевича заснував нову друкарню, отримавши для цього окреме село. Перебуваючи в Заблудові, 1569 року випустив Євангеліє Іван Федоров учительне, а наступного року — Псалтир.

Згодом друкар перебрався до Львова, де 1574 року видав «Азбуку» і Апостол. Невдовзі переїхав до Острога. Тут 1580 року надрукував Новий Заповіт і Псалтир, а 1581 року — знамениту Острозьку Біблію.

Сучасники відзначали оригінальність усіх книг, надрукованих Федоровим: він не тільки знайшов нові технічні засоби, щоб створити зручні для читання та красиві книжки, але й здійснював редагування текстів, замінюючи малозрозумілі старослов'янські вирази українськими.

І. Федоров був не лише друкарем, а й справжнім просвітником і великим подвижником української культури.
0,0(0 оценок)
Ответ:
тупоесозжание
тупоесозжание
07.07.2020 14:09
Якби я був чарівником, 
Не було б смутку і печалі, 
Не було б зла і ворогів, 
Не було б катастроф і жахів. 

Ніхто б не плакав, не ридав, 
Ні зла б на когось не тримав, 
А сльози б щастя навертались 
Від злагоди і чистоти 

Не було б більше тих хвороб, 
Що не дають нам жить спокійно, 
Щоб був щасливий мій народ. 
В майбутнє щоб ішов надійно! 

Якби я був чарівником…! 
Усе б на світі тільки розквітало, 
Цвіло буяло і росло, 
І щоб усе плоди давало. 

Учителі, щоб нас любили, 
І за невивчені уроки не сварили, 
А мило нам так посміхались, 
Щоб ми зі школи « не змивались». 

Батьки, щоб все нам дозволяли 
І зранку дуже нас не піднімали, 
Бабусі, дідусі, щоб довго жили 
І ще правнуків оженили, 

Щоб Україна рідна процвітала, 
Ніколи б і ні з ким не воювала, 
Щоб вся у світі зброя вмить 
Перетворилась в іграшковий світ, 

Щоб люди голоду не знали 
І вже ніколи не вмирали, 
І спокій в світі панував, 
Добро і мир всім дарував. 

Якби я був чарівником..?!
То всі надії, мрії ,сподівання 
Я виконав би вмить. 

Якби я був чарівником…
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська література
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота