Пусте поле. Лиш здалеку видніється фігура хлопчика, який ледве доходить до свого дому. Це був Климко. Ззаду себе він почув крики. Біг чоловік ві німця. Климко відвів чоловіка в безпечне місце і почув знайомий голос того самого німця... Німець направив рушницю на Климка і вистрілив. З хати вже вибігає найкращий друг Климка і його вчителька. Останнім що почув майже вбитий хлопчик це голос Захара і після цього заснув назавжди. Видовище було трагічне. Я впевнена(-ий), що після цього Климко потрапив в рай і допомагає людям навіть з небес, так само як допомагав і на землі...
Пройшло багато років після тієї подорожі. Аля вже стала молодою дівчиною. Та вона не забувала Недоладію, Недоладька, Недопопелюшку, Недоштанька, Недороля й інших своїх друзів. Після тієї подорожі дівчинка все дороблювала до кінця, розуміла важливість цього. Та ось одного разу, дорослою, прокинулася уночі і зрозуміла, що їй дуже сумно без своїх друзів. Вона згадала закляття, з до якого можна перенестися до Недоладії і зрозуміла, що хоче навідати своїх друзів. Вона промовила це закляття і опинилася прямо перед Недоладьком. Вони дуже раді були бачити один одного. Потім Недоладько відвів її до інших друзів. Аля добре провела час в Недоладії і повернулася додому. Вона зрозуміла, що ця історія не закінчиться і друзі її будуть реальними. Дівчинка стала дуже щасливою. Тут вона почула голос Недочеревика: - Не тільки для уроку я переніс тебе до Недоладії. Промовивши це, Недочеревик зник. Та Аля зрозуміла його слова.
Пусте поле. Лиш здалеку видніється фігура хлопчика, який ледве доходить до свого дому. Це був Климко. Ззаду себе він почув крики. Біг чоловік ві німця. Климко відвів чоловіка в безпечне місце і почув знайомий голос того самого німця... Німець направив рушницю на Климка і вистрілив. З хати вже вибігає найкращий друг Климка і його вчителька. Останнім що почув майже вбитий хлопчик це голос Захара і після цього заснув назавжди. Видовище було трагічне. Я впевнена(-ий), що після цього Климко потрапив в рай і допомагає людям навіть з небес, так само як допомагав і на землі...
Пройшло багато років після тієї подорожі. Аля вже стала молодою дівчиною. Та вона не забувала Недоладію, Недоладька, Недопопелюшку, Недоштанька, Недороля й інших своїх друзів. Після тієї подорожі дівчинка все дороблювала до кінця, розуміла важливість цього.
Та ось одного разу, дорослою, прокинулася уночі і зрозуміла, що їй дуже сумно без своїх друзів. Вона згадала закляття, з до якого можна перенестися до Недоладії і зрозуміла, що хоче навідати своїх друзів. Вона промовила це закляття і опинилася прямо перед Недоладьком. Вони дуже раді були бачити один одного. Потім Недоладько відвів її до інших друзів. Аля добре провела час в Недоладії і повернулася додому.
Вона зрозуміла, що ця історія не закінчиться і друзі її будуть реальними.
Дівчинка стала дуже щасливою.
Тут вона почула голос Недочеревика:
- Не тільки для уроку я переніс тебе до Недоладії.
Промовивши це, Недочеревик зник.
Та Аля зрозуміла його слова.
А ви зрозуміли?