---Про те, що сталося пізніше
1. Коли відбувалася подія, описана у повісті?
2. Скільки хлопчиків вийшло з магазину?
3. Що було у кишені одного з хлопчиків?
4. Для чого хлопці звернули до напівтемної брами?
5. Що наполохало хлопців?
6. На що звернула увагу хлопця жінка у дитячій кімнаті міліції?
---Сорока з перебитим крилом
7. Яка пора року описана на початку розділу?
8. Як звали вчителя?
9. Що запропонував вчитель дітям?
10. Кого знайшли діти у парку?
11. Як представив Юлько свого знайомого?
12. Як поставився Юлько до пташки?
13. Куди хлопці вирішили віднести птаху?
14. Хто відчинив двері хлопцям у вчительки вдома?
15. Що запропонувала донька вчительки хлопцям?
---Юлько вдома
16. Чому Юлько був невдоволений?
17. Чому Юлько не здійняв бійку зі Славком?
18. Від чого оберігала мама Юлька?
19. Що казала мама Юлькові, коли бачила, як Стефко бив когось?
20. Яким був, на думку Стефка, Юлько?
21. Що ставалося з Юльком, коли він брався за якусь домашню роботу?
22. Що пообіцяв собі Юлько?
23. Якою була кімната Юлька?
24. Що не в'язалось із рештою тонів у кімнаті Юлька?
25. Що любив малювати Юлько?
26. Хто був намальований на малюнку?
27. Кому показував Юлько свої малюнки?
28. Про що роздумував Юлько вдома?
29. Що зробив одного разу взимку Славко, коли Юлько загубив свою шапку?
30. Чому Славко програв навмисне Юлькові партію в шахи?
---Стефко вдома
31. Як називав Стефка старий Вус?
32. Як звали сестру Стефка?
33. Про що повідомила Настунька Стефкові?
34. Чому Стефко не любив батька?
35. До чого звик Стефко?
---Театральна вистава
36. Яким був театр?
37. Хто за б до театру?
38. Що зробили діти, коли впізнали Лілі?
39. Хто стояв осторонь і не підходив до Лілі?
40. Який прибережений сюрприз мав Юлько для Лілі?
41. Про кого спитала Лілі семикласників?
42. Як діти пояснили Лілі відсутність Беркути?
--Скажи, хто твій учень…
43. На кого хотів бути схожим Славко?
44. Який вид спорту подобався Славкові?
45. Як звали Славкового тренера?
46. З чого почався урок для Славка?
47. Чим став перший урок для Славка?
48. Що говорили про Беркуту через півроку тренувань?
« Але найбiльше змiнилися люди. Зверха глянувши, то немовби змоглася мiж ними “культура”, але на дiлi виходить, що змоглося тiльки їх число. Сiл i присiлкiв бiльше, хат по селах бiльше, але зате по хатах убожество бiльше i нужда бiльша. Народ нужденний, прибитий, понурий, супроти чужих несмiлий i недотепний. Кождий дбає тiльки про себе, не розумiючи того, що таким робом роздроблюються їх сили, ослаблюється громада. Не так тут колись було! Хоч менше народу, та зате що за народ! що за життя кипiло в тих горах, серед тих непрохiдних борiв у стiп могутнього Зелеменя! Лиха доля довгi вiки знущалася над тим народом. Тяжкi удари пiдкопали його добробит, нужда зломала його свобiдну, здорову вдачу, i нинi тiльки неяснi, давнi спомини нагадують правнукам щасливiше життя предкiв. I коли часом стара бабуся, сидячи в запiчку та прядучи грубу вовну, почне розповiдати дрiбним унукам про давню давнину, про напади монголiв-песиголовцiв i про тухольського ватажка Беркута,- дiти слухають тривожно, в їх сивих оченятах блискотять сльози. А коли скiнчиться дивовижна повiсть, то малi й старi, зiтхаючи, шепчуть: “Ах, яка ж то красна байка!” »
Панас Мирний — Панас Якович Рудченко — народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині. Незначною була освіта Панаса Рудченка, бо після кількох років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі, чотирнадцятилітній хлопець йде на власний хліб.
Чиновницька служба почалася в 1863 році в Гадяцькому повітовому суді. Наступного року він переходить у повітове казначейство помічником бухгалтера, а згодом, після короткочасного перебування в Прилуках, займає цю ж посаду в Миргородському казначействі.
З 1871 року Панас Рудченко живе і працює в Полтаві, займаючи різні посади в місцевій казенній палаті.
Перші його твори (вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав»), підписані прибраним ім’ям Панас Мирний, з’явилися за кордоном, у львівському журналі «Правда» в 1872 році.
Объяснение: