Жили були кіт та собака. І жили вони погано, постійно сварилися. Одного разу трапилася з ними така пригода.Кіт з"Їв у господині сметану. А господиня зібралась його наказати. Стало жалко собаці котика, та і вірішил він зробить щось ще поганіше, щоб господиня забулася про те, що зробив котик. І він придумав ось таке. Він стягнув со стола великій шмиаток м"яса, та и побіг з ним по селу. Господиня побачівши таке-побігла за собакой, а котик тим часом піджидав собаку в околиці села. Собака добіжав и пригостив котика смачним м"ясом. Так вони стали жити в мирі .
1. Ой несе весна відерця дві душі та й повні, Ми з тобою два весельця у одному човні. Ой несе весна відерця блакитні та й сині, Ми немов берізка з кленом при одній стежині.
Приспів: Вигравай же сопілкар на дуді вербовій Накукуй зозуле нам ти років любові. Вигравай же сопілкар на дуді вербовій Накукуй зозуле нам ти років любові.
2. Ой звела весна кубельця-кубельця пташині, Ми з тобою два джерельця при одній долині. Ой несе весна відерця дві душі та й повні, Ми з тобою два весельця у одному човні.
3. А як займуться вогнем калинові грозді На заручини й до нас просимо у гості.
Жили були кіт та собака. І жили вони погано, постійно сварилися. Одного разу трапилася з ними така пригода.Кіт з"Їв у господині сметану. А господиня зібралась його наказати. Стало жалко собаці котика, та і вірішил він зробить щось ще поганіше, щоб господиня забулася про те, що зробив котик. І він придумав ось таке. Він стягнув со стола великій шмиаток м"яса, та и побіг з ним по селу. Господиня побачівши таке-побігла за собакой, а котик тим часом піджидав собаку в околиці села. Собака добіжав и пригостив котика смачним м"ясом. Так вони стали жити в мирі .
Ми з тобою два весельця у одному човні.
Ой несе весна відерця блакитні та й сині,
Ми немов берізка з кленом при одній стежині.
Приспів:
Вигравай же сопілкар на дуді вербовій
Накукуй зозуле нам ти років любові.
Вигравай же сопілкар на дуді вербовій
Накукуй зозуле нам ти років любові.
2. Ой звела весна кубельця-кубельця пташині,
Ми з тобою два джерельця при одній долині.
Ой несе весна відерця дві душі та й повні,
Ми з тобою два весельця у одному човні.
3. А як займуться вогнем калинові грозді
На заручини й до нас просимо у гості.