Прислівник” (тести) Варіант ІІ
1. Усі слова є прислівниками у рядку:
а) випадково, весною, пішки;
б) на пам’ять, завширшки, втричі;
в) поріг, по-моєму, прекрасно.
2. Прислівник відповідає на питання:
а) який? чий?
б) що роблячи? що зробивши?
в) як? наскільки? навіщо?
3. Які прислівники можуть утворювати ступені порівняння?:
а) якісні, відносні, присвійні;
б) якісно-означальні;
в) обставинні часу.
4. Прислівник набагато до розряду:
а дії;
б) міри та ступеня дії;
в) причини.
5. Помилку в утворенні форми ступеня порівняння прислівника допущено в рядку:
а) найліпше;
б) більш актуально;
в) менш гірше.
6. Усі прислівники пишуться з двома -нн у рядку:
а) прекрасн..о, невблаган..о, незграбн..о;
б) грішн..о, невпин..о, живописн..о;
в) рівнин..о, туман..о ..я.
7. Прислівники уночі, вчора, влітку, щойно за значенням належать до групи, що означає:
а іб дії;
б) місце дії;
в) час дії.
8. Прислівники мимохіть, насамкінець, горілиць, нашвидкуруч утворено:
а) суфіксальним ;
б злиття основ;
в складання слів однакових або близьких за змістом.
9. Прислівник виступає обставиною в реченні:
а) Неподалік від озера будинок відпочинку.
б) У лісочку було прохолодно.
в) У будинку неподалік світилося.
10. Усі прислівники якісно-означальні в рядку:
а) гарно, нині, гаряче, навмисне;
б) розумно, мало, спересердя, важко;
в) добре, високо, погано, весело.
11. Усі прислівники причини в рядку:
а) замолоду, на зло, мимохіть, спересердя;
б) зопалу, спросоння, згарячу, ненароком;
в) коли-не-коли, в цілому, з діда-прадіда, казна-як.
12. Визначити, у прислівниках якого рядка у процесі творення простої форми вищого ступеня порівняння відбувається чергування:
а) низько, дорого.
б) темно, легко.
в) дешево, хитро.
Вільний вірш, верлібр (вірш, у рядках якого може бути довільна кількість наголошених і ненаголошених складів, частіше без рими, є необов’язковою однакова кількість наголосів у рядках, одноманітні повторювані строфи, але вірш має свій власний ритм. Такі ознаки наближають вірш до прози).
Він не обмежений римами та не обтяжений складними художніми засобами:
тавтологія: «кожне слово нашої мови»; «тож»;
епітет: «пісенні слова»;
алітерація: повтор приголосних «с», «н» — «проспіване у Пісні».
Відмовившись від розділових знаків, поет побудував строфи на анафорі й художньому перенесенні.
Объяснение:
ответ:Вони ступали , кульгаючи до річки…. Обидва були стомлені й виснажені, з обличчя не сходив вираз тупого терпіння, що його карбують тривалі знегоди». «Вони йшли, нахиливши низько плечі, а ще нижче голову, втупившись очима в землю».
Тільки життя змушує страждати. Померти не боляче. Померти – заснути. Смерть – це значить кінець, спокій. Чому ж тоді йому не хочеться вмирати? Він розпакував тюк і перш за все порахував, скільки у нього сірників. Їх було шістдесят сім. Щоб не помилитися, він перераховував три рази. Він розділив їх на три купки і кожну загорнув у пергамент; один згорток він поклав в порожній кисет, другий – за підкладку зношеної шапки, а третій – за пазуху. Коли він виконав все це, йому раптом стало страшно; він розгорнув усі три згортки і знову перерахував. Сірників було як і раніше шістдесят сім. Він уже не боровся, як борються люди. Це саме життя в ньому не хотіло гинути і гнало його вперед Навіть вмираючи, він не підкорявся смерті Але як не важко було йому йти, ще важче було переконати себе в тому, що Білл його не кинув, що Білл, звичайно, чекає його біля криївки. Він повинен був так думати, інакше не мало ніякого сенсу боротися далі, – залишалося тільки лягти на землю і померти.