О. стороженко у своєму оповіданні повчає читача, намагається йому прищепити риси доброти, чуйності, порядності, працьовитості, людяності, ввічливості і в той же час засуджує скупість, заздрість, підступність, жорстокість, егоїзм…так, у творі автор зазначає: 1) «глянеш на того щасливого, а він тобі показує на другого, а сам жалується на свою недолю». 2) «зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій павлусь. бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба». 3) «зовуть і скупого щасливим, бо у його багацько грошей; а він, неборак, увесь свій вік стереже тих грошей, як рябко на ланцюгу, ніякої користі з них не має — і голодний, і холодний, ще гірше од якого-небудь бідолахи». 4) «…той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує бога за те, що він йому послав…» 5) «не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагадує і заспокоїть…»
i. утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини в творах літератури. (принципи народної моралі утверджували й іван котляревський у п'єсі "наталка полтавка" і г. квітка-основ'яненко у повісті "маруся".)
ii. розкриття авторами душевної краси героїнь.
1. працьовитість, доброта, ввічливість марусі та наталки. (наталку з самого початку п'єси бачимо за роботою, вона намагається догодити матері, і возний говорить про неї: "золото — не дівка! " такою ж працьовитою, лагідною і привітною є й маруся.)
2. вірність у коханні. (маруся полюбила василя з першого погляду і назавжди, мріє про одруження з ним. наталка чотири роки нічого не знає про петра, але продовжує кохати, чекає його повернення, мріє про сімейне щастя.)
3. сміливість і рішучість наталки та покірність марусі. (наталка рішуче захищає своє кохання, сміливо виступає проти звичаїв, відмовляє возному, хоча вже й подала йому рушники. маруся ж покоряється волі батьків, вона надмірно богобоязлива, своє кохання вважає гріхом.)
iii. неповторність та оригінальність образів наталки полтавки та марусі. (і наталка, і маруся — позитивні, реалістично змальовані образи жінок, які втілюють у собі найідеальніші моральні риси простих селянських дівчат. ці образи чарують, захоплюють читачів своєю вічною молодістю.)
)
i. утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини в творах літератури. (принципи народної моралі утверджували й іван котляревський у п'єсі "наталка полтавка" і г. квітка-основ'яненко у повісті "маруся".)
ii. розкриття авторами душевної краси героїнь.
1. працьовитість, доброта, ввічливість марусі та наталки. (наталку з самого початку п'єси бачимо за роботою, вона намагається догодити матері, і возний говорить про неї: "золото — не дівка! " такою ж працьовитою, лагідною і привітною є й маруся.)
2. вірність у коханні. (маруся полюбила василя з першого погляду і назавжди, мріє про одруження з ним. наталка чотири роки нічого не знає про петра, але продовжує кохати, чекає його повернення, мріє про сімейне щастя.)
3. сміливість і рішучість наталки та покірність марусі. (наталка рішуче захищає своє кохання, сміливо виступає проти звичаїв, відмовляє возному, хоча вже й подала йому рушники. маруся ж покоряється волі батьків, вона надмірно богобоязлива, своє кохання вважає гріхом.)
iii. неповторність та оригінальність образів наталки полтавки та марусі. (і наталка, і маруся — позитивні, реалістично змальовані образи жінок, які втілюють у собі найідеальніші моральні риси простих селянських дівчат. ці образи чарують, захоплюють читачів своєю вічною молодістю.)