Мої роздуми над поемою «давня казка» головні герої поеми «давня казка» — поет та лицар бертольд. дія відбувається ніби поза часом, але ми підсвідомо вважаємо усе описане ситуацією, що мала місце у давнині: ще б пак, лицарі, прекрасна , військові походи… але занурюючись у сюжет, ми забуваємо про те, що описані події не втратили своєї актуальності і дотепер. авторка окреслює головний конфлікт поеми: це суперечності між поетом, який виступає ніби узагальненим образом поета як такого, співця краси природи, виразника народної думки, і лицарем бертольдом, який уособлює узагальнений тип правителя, ласого до грошей та статків, приземленого, амбіційного, несправедливого.дійшовши таких висновків з прочитаного, розкривши той прихований зміст, те широке узагальнення, на основі якого побудувала леся українка свою поему, ми розуміємо, що «давня казка» має місце і в xxi сторіччі… згадаймо часи срср (адже це було так зокрема репресії, яких зазнавали діячі культури та літератури, журналісти і вчені. хіба це не поети, ув’язнені злим лицарем? поет не боявся ув’язнення, адже знав, що його вільні думи-чарівниці , його нащадки та послідовники його магічному слову і далі поширюватись світом, нести не лише красу мистецтва, а й ідеї справедливості, рівності. так само й громадські діячі xx сторіччя не соромились та не боятись висловлювати свою думку, знаючи, що правда переможе; навіть якщо прийдеться віддати за неї життя, — їхня справа не марна.ми пам’ятаємо цей непростий період в нашій історії і шануємо людей, які показали себе сміливими борцями за свободу. але чи зникла ця проблема зараз? вже постала «правда нова», яку ніби пророкувала нам видатна поетеса? це непросте питання. адже в нашій країні немає утисків з боку влади щодо журналістів, письменників, поетів. кожен може вільно висловитись, навіть якщо його позиції не збігаються з чиєюсь думкою… це на поверхні, але мені здається, що проблеми все-таки залишились… кілька років тому в україні було проведене і отологічне опитування серед працівників змі, в якому спитали, чи впливає політика редакції на думки, висловлені в дописах журналістів. і близько сорока відсотків відповіли, що впливає… на мою думку, причиною цього є не тільки «неправильна» політика редакції, а й спосіб мислення людей: ще й досі, а не побоювання з приводу висловлення своїх думок, підсвідомо ще боїмось сказати бодай слово всупереч. я сподіваюсь, що з часом такий спосіб мислення, такий спосіб поведінки зміниться. та він і зараз змінюється, тож часи правди нової, мабуть, не за горами…нещодавно я дізнався, що за звичайними для нас речами (телебачення, радіо, газети) ховаються цілі наукові галузі: психологія, соціологія, правознавство досліджують феномени, пов’язані зі змі. кажуть, що журналісти не стільки відображують громадську думку, скільки творять її. і добре, якщо це поет з «давньоїказки», який закликає людей до боротьби за справедливість. але часто журнали та телебачення впливають на нас не зовсім позитивно. крім того, я також дізнавався про важливе поняття «інформаційної безпеки» та «інформаційного нападу» — коли відбувається спеціально зорганізований інформаційний вплив на глядачів… виходить, коли спала боротьба між «правителями» та «поетами», загострилась боротьба між самими «поетами»? всі ті процеси, що мають місце в річищі впливу змі на людей, приховане протистояння чи тиск політики на журналістику — дуже складні і ми не можемо зовні їх осягнути, а відтак не можемо й знайти шлях розв’язання багатьох проблем. але існують науковці: психологи, соціологи, правознавці та й просто і громадські діячі, які займаються і займатимуться цими проблемами. тож розраховуємо на їхню компетентність та на нашу власну обачливість і чесність перед собою. тоді, можливо, часи «нової правди» настануть дуже скоро.
на кам’яному острові пилип привів їх до кам’яного острова, де їх зустрів василь байлемів. на острові також були хлопці з воронівки, що нещодавно пішли козакувати та рудий мацик. після вечері та розпитів у хлопців що і як там дома вони заснули. вночі грицик встав і побачив, що собака пливе на острів і гукнув її до себе, та коли вона підійшла то був здоровезний вовк. гриць зойкнув. це був тишкевич! на крик прибігли козаки і у вовкові впізнали барвінка, який урятував мацика і був вовком швайки. далі почали розмірковувати хто ж це обкрадає козаків. санько сказав, що в одному з них впізнав тишкевича. далі швайка сказав, що є погана новина на землі воронівки напали татари. санько каже швайці, що напевно щось сталося з демко та тарасівкою. самі на острові козаки вирішили зібрати інших козаків, щоб відбити полонених у татар та розїхалися. швайка залишив барвінка на хлопцям. хлопці перевірили острів та ближче до вечора помітили два човна з трьома людьми. один з них був тишкевич. тишкевич троє висадились на острові, огледіли його і нікого не знайшли (хлопці з барвінком сховались). тишкевич наказав двом іншим плисти нижче та огледіти там острів, а сам залишився. хлопці тим часом взяли тишкевича у полон та зв’язали йому руки. коли ж повернулися ті двоє, сказали їм, що на острові є козаки і передали одного злодія швайці. ті не довго думаючи дременули з тих місць. переказ «джури козака швайки» написав гнатюк о. допит повернулися козаки, вони відбили десяток бранців, але мацик і швайко пішли проводити бранців. тож василь разом з іншими почали допит тишкевича, той сказав, що його звати семен і просив його відпустити. вирішили дочекатися мацика і швайку, щоб вони вирішували хто ж він є. та після вечері його вже не було, він стрибнув на коня і втік. гонитва всі схопились на коней та не знали куди скакати. тут прискакали мацик і швайка. швайка наказав всім тепер забиратися на зміїний острів, а сам продовжив гонитву за тишкевичем. за ним поскакали тільки санько і грицик. швайко дізнався, що тишкевич вже давно слугував як пану так і татарам і постійно здавав козаків. хоч вітрик і був найшвидший, але тишкевич встиг доскочити до стану татар. санькова врожба швайка, щоб відволікти татар пускає вітрика і коней хлопців, самі ж ховаються. татари переслідують коней, а іслам-бек з тишкевичем розмірковують як далі діяти. тишкевичу сотню людей, щоб той розбив козаків на камяному острові.
на кам’яному острові пилип привів їх до кам’яного острова, де їх зустрів василь байлемів. на острові також були хлопці з воронівки, що нещодавно пішли козакувати та рудий мацик. після вечері та розпитів у хлопців що і як там дома вони заснули. вночі грицик встав і побачив, що собака пливе на острів і гукнув її до себе, та коли вона підійшла то був здоровезний вовк. гриць зойкнув. це був тишкевич! на крик прибігли козаки і у вовкові впізнали барвінка, який урятував мацика і був вовком швайки. далі почали розмірковувати хто ж це обкрадає козаків. санько сказав, що в одному з них впізнав тишкевича. далі швайка сказав, що є погана новина на землі воронівки напали татари. санько каже швайці, що напевно щось сталося з демко та тарасівкою. самі на острові козаки вирішили зібрати інших козаків, щоб відбити полонених у татар та розїхалися. швайка залишив барвінка на хлопцям. хлопці перевірили острів та ближче до вечора помітили два човна з трьома людьми. один з них був тишкевич. тишкевич троє висадились на острові, огледіли його і нікого не знайшли (хлопці з барвінком сховались). тишкевич наказав двом іншим плисти нижче та огледіти там острів, а сам залишився. хлопці тим часом взяли тишкевича у полон та зв’язали йому руки. коли ж повернулися ті двоє, сказали їм, що на острові є козаки і передали одного злодія швайці. ті не довго думаючи дременули з тих місць. переказ «джури козака швайки» написав гнатюк о. допит повернулися козаки, вони відбили десяток бранців, але мацик і швайко пішли проводити бранців. тож василь разом з іншими почали допит тишкевича, той сказав, що його звати семен і просив його відпустити. вирішили дочекатися мацика і швайку, щоб вони вирішували хто ж він є. та після вечері його вже не було, він стрибнув на коня і втік. гонитва всі схопились на коней та не знали куди скакати. тут прискакали мацик і швайка. швайка наказав всім тепер забиратися на зміїний острів, а сам продовжив гонитву за тишкевичем. за ним поскакали тільки санько і грицик. швайко дізнався, що тишкевич вже давно слугував як пану так і татарам і постійно здавав козаків. хоч вітрик і був найшвидший, але тишкевич встиг доскочити до стану татар. санькова врожба швайка, щоб відволікти татар пускає вітрика і коней хлопців, самі ж ховаються. татари переслідують коней, а іслам-бек з тишкевичем розмірковують як далі діяти. тишкевичу сотню людей, щоб той розбив козаків на камяному острові.