Позасюжетний елемент, із якого взято уривок:
Дівчинка на сцені анітрохи не скидалася на веселу, пустотливу й непосидющу Лілі Теслюк , від якої щомиті кожен міг сподіватися якоїсь каверзи чи дитячого вибрику. Світлі кучері спадали їй на плечі, і обличчя майже ховалося у тій повені волосся. Легка спідничка також здавалася хвилею, і вся Лілі , тендітна, зграбна, гарненька – скоріше хмаринка, а не справжня дівчинка, і було боязко – ось видіння зникне, розтане і вже ніколи не повториться.

Двісті років тому народилася велика людина, життєвий шлях якої був дуже важкий та складний. ніхто не вірив в його талант, усі з хлопця знущалися, сміялися. я думаю, що він сам не сподівався, що його будуть шанувати не тільки в україні, а й в усьому світі. якщо попередники шевченка належали переважно до дворянського кола, то автор «кобзаря» вийшов із глибин народу – був сином бідного селянина-кріпака. знання життя народу, нерозривний зв'язок із ним, відчуття його потайних дум і прагнень були тим грунтом, на якому сформувався демократичний світогляд шевченка. для того, щоб стати великою та шанованою в усім світі людиною, шевченко пройшов довгий шлях. на цьому шляху його зустріли і голод, і кріпацтво, і втрата найдорожчих людей – батьків. але хлопець мужньо витримував усе: горе й лихо. у нього сформувався дуже сильний характер, наче скеля, він відкривав у собі нові таланти. друзі шевченка про визволення його з кріпацтва: викупили у поміщика за 2500 карбованців. так молодий художник став зовсім вільною людиною та зміг спокійно вчитися,розвивати свої таланти. шевченко знайомиться з і.сошенком, к. брюлловим, в.григоровичем,в.жуковським, є.гребінкою та іншими. багато поетів твори, присвячені шевченкові. в. самійленко написав вірш «українська мова», в якому показав його роль у створенні української літературної мови: так в пилу на шляху наша мова була, і мислива рука її з пилу взяла. полюбила її , обробила її, положила на ню усі сили свої. твори тараса шевченка знають та перечитують усі, вони доступні та зрозумілі. на його честь влаштовують багато свят. у цьому році в нашій школі ми також будемо відзначати 200-річчя від дня його народження і для мене велика честь брати участь у цьому святі. тарас шевченко для нас, як батько, і якщо нам потрібна порада – ми звертаємося до його творів, бо у них можна знайти відповіді на усі питання.

 

на кам’яному острові пилип привів їх до  кам’яного острова, де їх зустрів василь байлемів. на острові також були хлопці з воронівки, що нещодавно пішли козакувати та рудий мацик. після вечері та розпитів у хлопців що і як там дома вони заснули. вночі грицик встав і побачив, що собака пливе на острів і гукнув її до себе, та коли вона підійшла то був здоровезний вовк. гриць зойкнув. це був тишкевич! на крик прибігли козаки і у вовкові впізнали барвінка, який урятував мацика і був вовком швайки. далі почали розмірковувати хто ж це обкрадає козаків. санько сказав, що в одному з них впізнав тишкевича. далі швайка сказав, що є погана новина на землі воронівки напали татари. санько каже швайці, що напевно щось сталося з демко та тарасівкою. самі на острові козаки вирішили зібрати інших козаків, щоб відбити полонених у татар та розїхалися. швайка залишив барвінка на хлопцям. хлопці перевірили острів та ближче до вечора помітили два човна з трьома людьми. один з них був тишкевич. тишкевич троє висадились на острові, огледіли його і нікого не знайшли (хлопці з барвінком сховались). тишкевич наказав двом іншим плисти нижче та огледіти там острів, а сам залишився. хлопці тим часом взяли тишкевича у полон та зв’язали йому руки. коли ж повернулися ті двоє, сказали їм, що на острові є козаки і передали одного злодія швайці. ті не довго думаючи дременули з тих місць.  переказ «джури козака швайки» написав гнатюк о. допит повернулися козаки, вони відбили десяток бранців, але мацик і швайко пішли проводити бранців. тож василь разом з іншими почали допит тишкевича, той сказав, що його звати  семен і просив його відпустити. вирішили дочекатися мацика і швайку, щоб вони вирішували хто ж він є. та після вечері його вже не було, він стрибнув на коня і втік. гонитва всі схопились на коней та не знали куди скакати. тут прискакали мацик і швайка. швайка наказав всім тепер забиратися на зміїний острів, а сам продовжив гонитву за тишкевичем. за ним поскакали тільки санько і грицик. швайко дізнався, що тишкевич вже давно слугував як пану так і татарам і постійно здавав козаків. хоч вітрик і був найшвидший, але тишкевич встиг доскочити до стану татар. санькова врожба швайка, щоб відволікти татар пускає вітрика і коней хлопців, самі ж ховаються. татари переслідують коней, а іслам-бек з тишкевичем розмірковують як далі діяти. тишкевичу сотню людей, щоб той розбив козаків на камяному острові.