Поясни, як ти розумієш значення виразу: Піти чи послати і стать сам на сам З своїм невблаганним сумлінням. На прикладі життя Олега Ольжича доведи, що ці рядки не були для поета лише красивою метафорою.
Усі князі Київської Русі мали декілька спільних рис характеру : відвагу, самовпевненість та розсуд.
Не дивлячись на те що всі князі були різними , вони схожі за рисами характеру. Найбільше мені сподобався Олег бо він за свое правління приєднав до свого князівства землі древлян, сіверян, радимичів, тиверців, угличів. Князь домовився з північнослов'янськими племінними союзами про військову підтримку у поході проти Східної Римської імперії — Візантії і послав туди таємних вивідувачів, які дізналися, що кращі легіони візантійського війська воюють з арабами на південних кордонах імперії.
III частина У курені Климко згадував, як жив після пожежі на станції. Коли згоріла станція, Климко знайшов собі притулок у ваговій шахти. Він переніс із погреба те, що вціліло — картоплю, два кусники старого сала й кілька цибулин. Спочатку було холодно й незатишно, докучали щури. Потім Зульфат, товариш Климка, вигнав небажаних гостей димом, позатикавши нори вугільним жаром та допоміг облаштувати кімнату. Зульфат Гарєев дуже часто у нього залишався. Також у притулку Климка часто збиралося шкільне хлоп’яче товариство, дивилося на розжарілу пічку-буржуйку, прислухалося до гуркоту нічного бою і мріяло почуваючи себе на Робінзоновому острові.
Якось після короткого бою на станцію прийшли італійці. Грабували людей, забирали їжу, одяг, стріляли курей. У висілку почався голод. Люди міняли на базарі навіть коштовності на будь-яку їжу, особливо цінувалася сіль. Якось Климко та Зульфат зайшли й собі на базар. Там якийсь бородатий дядько з села обмінював продукти на дорогі речі. Зверхньо й грубо вибирав, що йому сподобалося. Люди ремствували, але робити було нічого. Раптом хлопці побачили свою вчительку Наталю Миколаївну. Вона стояла оддалік із немовлям, тримаючи в руках рожеву сукню, яку вдягала лише на свята. Бородань побачив плаття, захотів його взяти, але вчителька сказала, що йому вона нізащо не проміняє. Бородань презирливо про неї висловився, а Зульфат не витримав і пошпурив у нього каменюку. Хлопці запропонували Наталі Миколаївні жити у них, адже її квартиру розгромили окупанти. Вони перенесли речі вчительки, а Зульфат роздобув залізну колиску для її малої доньки Оленьки. Увечері прийшов до вагової дідусь Зульфата, приніс торбинку сухарів, подивився, як учителька поїть дитину чаєм, і сказав, що так не годиться, треба молока. Климко оцінив їх положення та зрозумів, що запасів харчів на зиму їм усім не вистачить, необхідно йти у Слов’янськ по сіль, яку можна було обміняти на їжу. Зульфат хотів йти із ним, але Климко не дозволив, бо необхідно було комусь допомагати Наталі Миколаївні, та й дідусь його не пустить, а от він — сам собі господар. Одного жовтневого ранку він вирушив у дорогу. Джерело: https://dovidka.biz.ua/klimko-tyutyunik-skorocheno/
Князі
Объяснение:
Усі князі Київської Русі мали декілька спільних рис характеру : відвагу, самовпевненість та розсуд.
Не дивлячись на те що всі князі були різними , вони схожі за рисами характеру. Найбільше мені сподобався Олег бо він за свое правління приєднав до свого князівства землі древлян, сіверян, радимичів, тиверців, угличів. Князь домовився з північнослов'янськими племінними союзами про військову підтримку у поході проти Східної Римської імперії — Візантії і послав туди таємних вивідувачів, які дізналися, що кращі легіони візантійського війська воюють з арабами на південних кордонах імперії.
Якось після короткого бою на станцію прийшли італійці. Грабували людей, забирали їжу, одяг, стріляли курей. У висілку почався голод. Люди міняли на базарі навіть коштовності на будь-яку їжу, особливо цінувалася сіль. Якось Климко та Зульфат зайшли й собі на базар. Там якийсь бородатий дядько з села обмінював продукти на дорогі речі. Зверхньо й грубо вибирав, що йому сподобалося. Люди ремствували, але робити було нічого. Раптом хлопці побачили свою вчительку Наталю Миколаївну. Вона стояла оддалік із немовлям, тримаючи в руках рожеву сукню, яку вдягала лише на свята. Бородань побачив плаття, захотів його взяти, але вчителька сказала, що йому вона нізащо не проміняє. Бородань презирливо про неї висловився, а Зульфат не витримав і пошпурив у нього каменюку. Хлопці запропонували Наталі Миколаївні жити у них, адже її квартиру розгромили окупанти. Вони перенесли речі вчительки, а Зульфат роздобув залізну колиску для її малої доньки Оленьки. Увечері прийшов до вагової дідусь Зульфата, приніс торбинку сухарів, подивився, як учителька поїть дитину чаєм, і сказав, що так не годиться, треба молока. Климко оцінив їх положення та зрозумів, що запасів харчів на зиму їм усім не вистачить, необхідно йти у Слов’янськ по сіль, яку можна було обміняти на їжу. Зульфат хотів йти із ним, але Климко не дозволив, бо необхідно було комусь допомагати Наталі Миколаївні, та й дідусь його не пустить, а от він — сам собі господар. Одного жовтневого ранку він вирушив у дорогу.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/klimko-tyutyunik-skorocheno/