Звиняйте, але знайшла тільки на російській. ПОХВАЛА ДЕНЬГАМ . Я знаю денег деланья тщету. Чем больше их, тем меньше сна в хозяине. Но верю я в их пользу, в правоту. Они - константа, солнца постояннее.
Я - тёмен, тку на ощупь жизни нить, Поэтому излишне осторожен. Но искренне хочу предупредить, Кто в добываньи денег отморожен:
Лишь деньги знают, сколько стоит всяк, И сколько мертвенности в нём, и сколько живости. О, деньги! Не дурманный вы косяк, А - мера и труда и справедливости.
Но это верно в государстве том, Где правят не предатели, не лохи, И не ростовщики. Когда-нибудь потом И наши деньги станут нам не плохи.
Пропоную дібрати такі цитати до характеристики образів Марусі та Василя з твору "Маруся": Маруся⇒ Зовнішність: "Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бро-воньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте…"; Характер: На все село була і красива, і розумна, і багата, звичайна та ще ж к тому тиха, і смирна, і усякому покірна" . Кохання до чоловіка: "Батечки, як заголосить Маруся, та так і повисла йому на шию! Виціловала його ... що то? і в вічі, і у лоб, і у щоки, і у шию ..." ; "А Маруся лежить у нього на руках і сама себе не тямить, чи вона у раю, чи вона де? Так їй хороше було! Хоче щось сказати – і слова не промовить; хоче від нього вирватися, так неначе прикована до Василевої шиї ..." Василь⇒ Зовнісшність та вдача: "Він свитник, хлопець дуже гарний, має гнучкий стан та на сільських дівчат і не дивиться. Нібито його хазяїн хоче взятии хлопця в прийми, віддати за нього свою доньку-красуню". Шанобливе ставлення до коханої, небажання її осквернити:"... вдарив поклон і, припавши на те місце, де стояла Маруся, ціловав землю замість її ..." ; – Марусю!.. Люблю тебе, Марусенько, усім серцем моїм, люблю тебе більш усього на світі ! Одну руку вхватив Василь та й держить біля свого серця, а воно так же колотиться, як і в неї ... Марусенько, моя лебідочк , зірочко моя , рибочко, перепілочко! – приговорював Василь, обнімаючи свою Марусю.– Я ж землі під собою не чую - я мов у раю !"
ПОХВАЛА ДЕНЬГАМ .
Я знаю денег деланья тщету.
Чем больше их, тем меньше сна в хозяине.
Но верю я в их пользу, в правоту.
Они - константа, солнца постояннее.
Я - тёмен, тку на ощупь жизни нить,
Поэтому излишне осторожен.
Но искренне хочу предупредить,
Кто в добываньи денег отморожен:
Лишь деньги знают, сколько стоит всяк,
И сколько мертвенности в нём, и сколько живости.
О, деньги! Не дурманный вы косяк,
А - мера и труда и справедливости.
Но это верно в государстве том,
Где правят не предатели, не лохи,
И не ростовщики. Когда-нибудь потом
И наши деньги станут нам не плохи.
Маруся⇒
Зовнішність: "Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бро-воньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте…";
Характер: На все село була і красива, і розумна, і багата, звичайна та ще ж к тому тиха, і смирна, і усякому покірна" .
Кохання до чоловіка: "Батечки, як заголосить Маруся, та так і повисла йому на шию! Виціловала його ... що то? і в вічі, і у лоб, і у щоки, і у шию ..." ; "А Маруся лежить у нього на руках і сама себе не тямить, чи вона у раю, чи вона де? Так їй хороше було! Хоче щось сказати – і слова не промовить; хоче від нього вирватися, так неначе прикована до Василевої шиї ..." Василь⇒
Зовнісшність та вдача: "Він свитник, хлопець дуже гарний, має гнучкий стан та на сільських дівчат і не дивиться. Нібито його хазяїн хоче взятии хлопця в прийми, віддати за нього свою доньку-красуню".
Шанобливе ставлення до коханої, небажання її осквернити:"... вдарив поклон і, припавши на те місце, де стояла Маруся, ціловав землю замість її ..." ; – Марусю!.. Люблю тебе, Марусенько, усім серцем моїм, люблю тебе більш усього на світі ! Одну руку вхватив Василь та й держить біля свого серця, а воно так же колотиться, як і в неї ... Марусенько, моя лебідочк , зірочко моя , рибочко, перепілочко! – приговорював Василь, обнімаючи свою Марусю.– Я ж землі під собою не чую - я мов у раю !"