Ліричний герой твору “Іntermezzо” – це сам “сонцепоклонник ” М. Коцюбинський, який дуже трепетно, з особливою любов’ю ставився до сонця, природи. Герой твору є досить дивним. Він, на перший погляд, хоче втекти від людей, від суспільних проблем, а з іншого боку, прагне просто тимчасового перепочинку на лоні природи. Ліричний герой перебуває у стані втоми, яка ось-ось має закінчитися депресією. І він сам це усвідомлює. Його втомили люди, постійне “треба”. Він хоче втекти від людей. Він навіть починає заздрити планетам, бо кожна з них має свою орбіту і ніщо не стає їм на дорозі. А люди стикаються одне з одним щодня.
Софійка, головна героїня твору, часто читає й перечитує відому казку про Русалоньку, яка вірно любила принца, врятувала йому життя, але так і не змогла стати для нього єдиною коханою. Дівчинка вимріяла для себе такий образ і бачила в особі однокласника Вадима Кулаківського прекрасного принца. Софійка відкрила, що стара шафа — це портал, який, міг перенести у минуле. Щоб позбавити рід Кулаківськіх від прокляття, дівчинка мандрує минулим, своїм втручанням змінює долі людей, які жили багато років тому, і сучасників. Сніжана— тітонька Софійки, доросла мрійниця. Сніжана, давно попрощалася з дитинством, але здатна по-дитячому мріяти. Вона добре розуміє племінницю,- адже й сама вірить у те, що коралі можуть принести щастя, адже вони передавалися від покоління до покоління протягом декількох століть. Образи хлопців, товаришів Софійки- Софійка була закохана в однокласника — красунчика Вадима, але він виявився брехуном і дрібним злодюжкою. Сашко, сусідський хлопчак із багатодітної сім’ї, рідко відвідує школу, адже змушений заробляти хоч якісь гроші, щоб до матері прогодувати сестричок. Вадим зневажає Сашка, називає його бомжиком, але хлопчик не дуже переймався таким ставленням. Саме Сашко в усьому підтримував Софійку, допоміг їй позбавитися привидів.
Ліричний герой твору “Іntermezzо” – це сам “сонцепоклонник ” М. Коцюбинський, який дуже трепетно, з особливою любов’ю ставився до сонця, природи. Герой твору є досить дивним. Він, на перший погляд, хоче втекти від людей, від суспільних проблем, а з іншого боку, прагне просто тимчасового перепочинку на лоні природи. Ліричний герой перебуває у стані втоми, яка ось-ось має закінчитися депресією. І він сам це усвідомлює. Його втомили люди, постійне “треба”. Він хоче втекти від людей. Він навіть починає заздрити планетам, бо кожна з них має свою орбіту і ніщо не стає їм на дорозі. А люди стикаються одне з одним щодня.