Поєднайте подані слова зі словами в дужках:
Розмір – об’єм – обсяг (бюджету, кімнати, черевиків); положення – стан – становище (у про вибори, на 1 січня, країни, виправити, справ, у занедбаному, зловживання службовим); загальний – спільний (засідання, збори колективу, сума, дії); головний – основний (завдання, засіб, напрям, підсумок, показник, представник, умова, управління, фонд); зумовлювати – обумовлювати (успіх роботи, угоду певним терміном).
З невихованості панів. Їх зверхності, яка в кінці кінців зіграла проти них самих.
Объяснение:
У гуморесці чумак ходив серед магазинів великого міста, хотів купити дьогтю. В рядках легко помітити, що в цих магазинах торгують золотом, сріблом, різними прикрасами - це доволі багаті крамниці, отже доволі багаті пани. В кожнім магазині чумак був привітним, доброзичливим. Проте його прохання у кожному магазині викликало лише сміх:
І в крамницях, куди глянеш,
– Сріблом-злотом сяє,
А йому то і байдуже:
Він дьогтю питає!
Реготять дурні кацапи,
А він тілько сплюне
Та й до другої крамниці,
Багатшої, суне.
В самій багатшій сиділо двоє купців. Чумак й тут повів себе чемно, привітався та спитав за дьоготь. Проте тут купці вирішили над ним пожартувати: "Здесь не дьоготь – толькі дурні Адні продаються!"
Таким чином вони вирішили принизити чумака,проте усе сталось навпаки: А чумак їм: «То нівроку ж, Добре торгувалось, Що йно два вас таких гарних На продаж осталось».
Головною ідеєю автор виступає мудрість, кмітливість, вміння відстоювати свою гідність.
Цією гуморескою автор закликає не насміхатися з інших, бути приязним та привітним , не намагатися принизити чиюсь гідність, аби показати себе у кращому світлі.
«Іщітє і обрящете! Сьогодні нема, завтра нема, післязавтра — мільйон!».
«Ох, земелько, свята земелько, Божа ти дочечко… Як радісно тебе згрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку. Легко по власній землі ходить. Глянеш оком навколо — все твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші…».
«Блажен чоловік, іже скоти милує».
«Тілько коти в таку пору сидять у хаті на печі, а робітники та собаки надворі повинні буть»
Обіцянка — цяцянка, а дурневі — радість.
Хоч голий, та веселий.
Поживишся скибкою, як собака мухою.
Що не кажи, а у нього є зайці в голові.
«Бери і в свого, і в чужого»;
«лупи та дай»;
«гріх у неділю снідать»;
«худобу ганять в празник гріх»;
«… а на свої не будуть пить. Від своєї, кажуть, у грудях пухне».
«Така з’їжа, така з’їжа, що й сказать не можна! Повірте: з млина привезуть пуд тридцять борошна, не спієш оглянуться — вже зїли. Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають…». «Мене вже ці думки зовсім ізсушили… До того додумаєшся, що іноді здається, наче хто вхопив тебе за ноги і крутить кругом себе! А вони до того байдужі, тілько й думають: їсти і спать — і жеруть, і жеруть, як з немочі, а сплять, як мертві».
«Вони надолужать: то змиваннячком, то взуваннячком».
«3 приобрєтєнієм, а через чево, єжелі удастся».
Объяснение: