Поєднати лінії та імена героїв з рисами їхнього характеру Митько і Сергій "Митькозавр з Бруківки, або Химера лісового озера": Допитливі
Необережні
Підозрілі
Веселі
Боягузливі
Обманщики
Задерикуваті
Ліниві
Дотепні
Кмітливі

Можливо, раніше так і було, але не сьогодні! Щоб стати успішним і випередити дипломованих відмінників, потрібно працювати над виробленням навичок і якостей, які корисні в сучасному суспільстві. Звичайно, в університеті та в школі можна навчитися багатьом цікавим речам, але вони не до вам здобути успішну кар'єру, або фінансове благополуччя. Ви можете підвищити свою ерудицію, розширити свій кругозір, із захопленням вивчати спадщину великих митців. Все це неодмінно цікаве та пізнавальне, але не варто думати, що після вивчення всього цього, отримавши на підтвердження диплом, ви успішно працевлаштуєтесь, і будете мати трудову зайнятість на найближчі 40 років, і будете отримувати високу заробітну плату. Варто усвідомити, що ця система успішної кар`єри вже не працює і потрібно шукати нові шляхи досягнення її.

В більшості випадків молодь вирішує вступити до вищого навчального закладу на автопілоті, та обирає професію не «по душі», а ту, яка користується популярністю, є престижною, приносить багато грошей, яку порадили батьки, або знайомі і т.д. І, в основному, не так заради знань, як заради самого диплому. В цьому й проблема сучасного суспільства - всі з освітою, але неосвічені.

Народився Микола Кіндратович Вороний у 1871 році на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська область) у заможній сім'ї ремісників, яка зберігала українські традиції. Батько був виходець з селян, був онуком кріпака, який свого часу зумів записатися до міщанського стану. Зате мати була з роду відомих українських діячів культури, до яких належав Прокіп Колачинский, ректор Києво-Могилянської академії. Мати передала маленькому хлопчику в спадок палку любов до української культури, народними звичаями, повір'ями, до української казки, пісні, легенди, а також до Кобзаря. Дитинство Миколи пройшло на Слобожанщині. З 80-х років Вороний навчається в училищі. Тут він знаходить себе - зближується з народниками, читає заборонену літературу. Його літературні смаки віддаляються від підліткового захоплення творами Жюля Верна і Майна Ріда. Разом з народовольцем Ерастовым Вороний організовує «Українську громаду». Його відразу ж виключають з училища з забороною вступу в університет і проживання у великих містах. Тим не менш, Микола, не довго думаючи, виїхав до Відня, потім до Львова, де спокійно продовжує своє навчання. Там він знайомиться з Франком, і навіть допомагає йому у виданні газет «Громадський голос», «Радикал». Потім стає актором, спочатку в театрі Крапивницкого, згодом працює в трупах Саксаганського, Васильєва. І навіть як актор мандрує містами та селами України та Росії. І в ці часи не залишає літературна творчість.
В роки Громадянської війни Вороний виїхав за кордон. Тим не менш, він дуже переживає за долю України і в 1926 році повертається на Батьківщину. Здається, що все чудово, тим не менш, над поетом збираються чорні хмари. Знайшов він час повертатися! З-за доносів його виселяють з Києва, а потім засуджують на три роки сталінських таборів. Потім його доля невідома. Є свідчення, згідно яких Вороний ще довго перебував у в'язниці, а потім виїхав з Києва до Воронежа, де і помер в 1942 році. Але є інші факти: поет був розстріляний 7 червня 1938 року. Але повернемося до написання нашого твору. Звичайно, треба проаналізувати саму поему «Євшан-зілля». Вона нескладна для розуміння ідейно-образний зміст поеми лежить на поверхні. У цій поемі поет зачіпає проблему історичної пам'яті, уславлює борців і народних героїв, протестує проти національного і соціального гноблення.
Через весь ваш твір має пройти одна-єдина думка про історичну пам'ять народу, про зв'язок її з минулим, сучасним. Особиста доля Миколи Вороного ніби відбилася в легенді-алегории про «Євшан-зілля». У висновку твору ваші міркування треба пов'язати з сучасністю. І протягом твору не забувайте про власні думки і враження.