ответ:Війна відбилася в серці кожної людини болем і стражданнями, і стала уроком для майбутніх поколінь, а щоб не забувалися подвиги, досі тема війни піднімається на уроках історії та літератури. Піднімали тему війни і письменники, особливо ті, кому безпосередньо довелося зіткнутися з тим жахом, що несе з собою війна. Одним з таких письменників був Симонов. Йому також довелося піти на фронт, він також ризикував своїм життям заради свободи і незалежності своєї Вітчизни. Багато разів куля пролітала мимо, але він вижив і в цьому, він упевнений, до любов його обраниці. Їй і присвятив свій вірш Симонов під назвою Чекай мене, і я повернуся. Аналіз цього вірша ми сьогодні і зробимо.
Объяснение:я русский,если не правильно то извени...
1)«Ті билиці-казки про Січ, козацтво, про боротьбу з панами за волю, яких Остап слухав затаївши дух й не зводячи розжеврілого ока з уст дідових, будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал».
З цієї цитати ми дізнаємося про те, що він мужній, відважний та хоробрий хлопець
2)«Не так мені страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що…»
Закликає українців не пливти за течією, а боротися за свої права
3) Як живий буду, землю оратиму, рибальством житиму… все ж краще на волі, ніж під паном».
Дуже волелюбний та незламний, уособлення ідеального мужнього чоловіка, який виріс на розповідях про бестрашне козацтво
Соломія:
1)«Пропадай воно все пропадом… Піду і я світ за очі… Вже ж за тобою, хоч серцеві легше буде…»
Також незламна та сильна жінка, яка понад усе кохає Остапа, готова піти заради нього на будь які жертви
2)«Соломія все йшла. Вона зібрала свою енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла уперто і завзято з вірою, що її широкі й високі груди зламають усі перешкоди».
Тут цитата говорить сама за себе
3)«Люді добрі,— благала Соломія, стоячи на колінах,— змилуйтесь, прийміть нас до хати… Ви ж бачите — пропадаємо… Чоловіка мого пострелено, він ледве живий, мало не загинули ми в плавнях… Я вам оддячу, я вам одроблю… Візьміть усе, що маю… все… та не кидайте нас… Ось нате…»
Соломія вражає своїми рисами характеру. Це товариськість, відданість, відчайдушність, упевненість, жертовність.
ответ:Війна відбилася в серці кожної людини болем і стражданнями, і стала уроком для майбутніх поколінь, а щоб не забувалися подвиги, досі тема війни піднімається на уроках історії та літератури. Піднімали тему війни і письменники, особливо ті, кому безпосередньо довелося зіткнутися з тим жахом, що несе з собою війна. Одним з таких письменників був Симонов. Йому також довелося піти на фронт, він також ризикував своїм життям заради свободи і незалежності своєї Вітчизни. Багато разів куля пролітала мимо, але він вижив і в цьому, він упевнений, до любов його обраниці. Їй і присвятив свій вірш Симонов під назвою Чекай мене, і я повернуся. Аналіз цього вірша ми сьогодні і зробимо.
Объяснение:я русский,если не правильно то извени...
Объяснение:
Остап:
1)«Ті билиці-казки про Січ, козацтво, про боротьбу з панами за волю, яких Остап слухав затаївши дух й не зводячи розжеврілого ока з уст дідових, будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал».
З цієї цитати ми дізнаємося про те, що він мужній, відважний та хоробрий хлопець
2)«Не так мені страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що…»
Закликає українців не пливти за течією, а боротися за свої права
3) Як живий буду, землю оратиму, рибальством житиму… все ж краще на волі, ніж під паном».
Дуже волелюбний та незламний, уособлення ідеального мужнього чоловіка, який виріс на розповідях про бестрашне козацтво
Соломія:
1)«Пропадай воно все пропадом… Піду і я світ за очі… Вже ж за тобою, хоч серцеві легше буде…»
Також незламна та сильна жінка, яка понад усе кохає Остапа, готова піти заради нього на будь які жертви
2)«Соломія все йшла. Вона зібрала свою енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла уперто і завзято з вірою, що її широкі й високі груди зламають усі перешкоди».
Тут цитата говорить сама за себе
3)«Люді добрі,— благала Соломія, стоячи на колінах,— змилуйтесь, прийміть нас до хати… Ви ж бачите — пропадаємо… Чоловіка мого пострелено, він ледве живий, мало не загинули ми в плавнях… Я вам оддячу, я вам одроблю… Візьміть усе, що маю… все… та не кидайте нас… Ось нате…»
Соломія вражає своїми рисами характеру. Це товариськість, відданість, відчайдушність, упевненість, жертовність.