У творі М. Стельмаха "Гуси-лебеді летять" читач поринає у дитинство автора - часи, коли шанувалися українські традиції. Читаючи твір, ми маємо змогу познайомитись зі звичаями та традиціями українців. Твір насичений прислів'ями та приказками. Ось деякі із них:
Сто друзів - це мало, один ворог - це багато.
Над шкурою дрижати - людиною не жити.
Де не посій, то вродиться.
Ці влучні народні вислови дозволяють нам пізнати чим жив народ, який світогляд мав. Вміло автор передає і розуміння сенсу життя, особливості побуту українців. Так, матір хлопчика каже: "Хоч ми й бідні, та маємо квіти і в городі і на комині, і на полотні, яке зодягає нас". З особливою любов'ю наші предки ставились до землі, мали давні традиції її обробки. Батьки Михайлика розуміють, що земля - їхня годівниця, тому дотримуються усіх звичаїв, пов'язаних із її обробкою.
Батько голова всієї сім'ї, отож можна сказати, що автор підкреслює патріархальні взаємини у сім'ї, домінування чоловіка. Маруся з великою шаною ставиться до батьків, це підтверджує момент коли матір радить піти погуляти з подругами, вона відповідає: "..Лучче я (...) на те місце упоравшись, та ляжу спати, раніше встану, заміню твою старість: обідати наварю й батькові в поле понесу..."
Коли приходили старости свататися, то дівчина повинна була мовчати, як батько скаже так і буде. Стосунки і виховання у сім'ї Дротів також підкреслюють слова одного старости: " батькові й матері, що своє дитя рано будили й доброму ділу вчили.." а ще нам показаний момент у повісті де також яскраво зображено ставлення батьків як тільки з'явилася Маруся "Та й раді були обоє —і Наум, і Настя; таки з рук її не спускали. Коли ж, було куди дитина побіжить — чи до сусідів, чи на вулицю, — то вже котрий-небудь, або батько, або мати, так слідком за нею й ходять." На мій погляд це дуже важлива деталь, бо така увага і таке виховання дуже впливає на емоційний та психічний стан дитини. Маруся росла у сім'ї де панував спокій, та гармонія, що вплинуло на характер дівчини в хороший бік.
Відповідь:
У творі М. Стельмаха "Гуси-лебеді летять" читач поринає у дитинство автора - часи, коли шанувалися українські традиції. Читаючи твір, ми маємо змогу познайомитись зі звичаями та традиціями українців. Твір насичений прислів'ями та приказками. Ось деякі із них:
Сто друзів - це мало, один ворог - це багато.
Над шкурою дрижати - людиною не жити.
Де не посій, то вродиться.
Ці влучні народні вислови дозволяють нам пізнати чим жив народ, який світогляд мав. Вміло автор передає і розуміння сенсу життя, особливості побуту українців. Так, матір хлопчика каже: "Хоч ми й бідні, та маємо квіти і в городі і на комині, і на полотні, яке зодягає нас". З особливою любов'ю наші предки ставились до землі, мали давні традиції її обробки. Батьки Михайлика розуміють, що земля - їхня годівниця, тому дотримуються усіх звичаїв, пов'язаних із її обробкою.
Пояснення:
1. Батьки і діти стосунки між ними.
Батько голова всієї сім'ї, отож можна сказати, що автор підкреслює патріархальні взаємини у сім'ї, домінування чоловіка. Маруся з великою шаною ставиться до батьків, це підтверджує момент коли матір радить піти погуляти з подругами, вона відповідає: "..Лучче я (...) на те місце упоравшись, та ляжу спати, раніше встану, заміню твою старість: обідати наварю й батькові в поле понесу..."
Коли приходили старости свататися, то дівчина повинна була мовчати, як батько скаже так і буде. Стосунки і виховання у сім'ї Дротів також підкреслюють слова одного старости: " батькові й матері, що своє дитя рано будили й доброму ділу вчили.." а ще нам показаний момент у повісті де також яскраво зображено ставлення батьків як тільки з'явилася Маруся "Та й раді були обоє —і Наум, і Настя; таки з рук її не спускали. Коли ж, було куди дитина побіжить — чи до сусідів, чи на вулицю, — то вже котрий-небудь, або батько, або мати, так слідком за нею й ходять." На мій погляд це дуже важлива деталь, бо така увага і таке виховання дуже впливає на емоційний та психічний стан дитини. Маруся росла у сім'ї де панував спокій, та гармонія, що вплинуло на характер дівчини в хороший бік.