1) Микола Гуменюк звернувся по куль соломи, а не сіна до тих, хто не мав можливості потрапити до театру.
Цитата "Ось на дверях з'явилась постать секретаря комсомольського осередку Миколи Гуменюка. Через голову касира вiн гукнув нещасливцям : — Гей, малеча, хто швиденько принесе куль соломи — пропустимо в театр!". Михайлик ще перепитав чи не потрібно театру ще й сіна. цитата "— А може, й сiна треба в театр? — обiзвався я. — Нi, поки що обiйдемося без сiна, — пiдрiзав секретар мою останню надiю чесно ввiйти в театр".
8. Спіймавши Михайлика - "зайця", високий парубок пообіцяв пустити його, але перед цим показати " де раки зимують", а потім вже були і всі інші варіанти "покарання" ))
9. Своєю слабкістю хлопець вважав, на мою думку, читання, тому що полювання він зовісм не любив, а про те, що він любив збирати гриби у творі також згадки особливо немає. Є Згадка про те, що Михайлик любив бувати у лісі: пити березовий сік, любуватися природою, у тому числі грибами.
Цитатна характеристика поета «Давня казка» — Проживав поет нещасний, Тільки мав талант до віршів Не позичений, а власний. — Хоч не був він теж поганий,— От собі — людина божа! — Що не був співцем поет наш, Бо зовсім не вмів співати. — І не був поет самотнім,— До його малої хати Раз у раз ходила молодь Пісні — слова вислухати. — Теє слово всім давало То розвагу, то пораду. — Він зо всього був догодний Ні голодний, ні холодний. — Ей, я лиха не боюся З ним ночую, з ним і днюю… — Не турбуйтесь за мене, папе, Маю я багатства стільки, Що його й на тебе стане! — Та й сам я Не люблю за панами жарту… — Бачиш ти — оця діброва, Поле, небо, синє море, То є багатство — панство І розкішне, і просторе При всьому цьому багатстві Я щасливий завжди й вільний. — Так, я вільний, маю бистрі Вільні думи-чарівниці. — Все, чого душа запрагне, Я створю в одну хвилину, В таємні світи надхмарні Я на крилах думки лину. — Скрізь гуляю, скрізь буяю, Мов той вітер дзвінкий в полі; Сам я вільний і ніколи Не зламав чужої волі.
Відповідь:
1) Микола Гуменюк звернувся по куль соломи, а не сіна до тих, хто не мав можливості потрапити до театру.
Цитата "Ось на дверях з'явилась постать секретаря комсомольського осередку Миколи Гуменюка. Через голову касира вiн гукнув нещасливцям : — Гей, малеча, хто швиденько принесе куль соломи — пропустимо в театр!". Михайлик ще перепитав чи не потрібно театру ще й сіна. цитата "— А може, й сiна треба в театр? — обiзвався я. — Нi, поки що обiйдемося без сiна, — пiдрiзав секретар мою останню надiю чесно ввiйти в театр".
8. Спіймавши Михайлика - "зайця", високий парубок пообіцяв пустити його, але перед цим показати " де раки зимують", а потім вже були і всі інші варіанти "покарання" ))
9. Своєю слабкістю хлопець вважав, на мою думку, читання, тому що полювання він зовісм не любив, а про те, що він любив збирати гриби у творі також згадки особливо немає. Є Згадка про те, що Михайлик любив бувати у лісі: пити березовий сік, любуватися природою, у тому числі грибами.
Пояснення: