Пересказ текста
З першої ж хвилини Шевченко відчував себе в солдатському
строю безпорадним. Усе його єство протестувало проти насильства,
беоглуодого фізичного виснажування. Такий внутрішній опір під-
свідомо надовав його рухам незграбності.Муштра тривала упродовж добрих двох годин. Потім було на-
вчення. Шевченкові дали рушницю, навчили розбирати й обирати
її. Після цього -- знову муштра. По тому довелося свдихатися від
смороду в розпеченій сонцем касармі. Махорковий дим їв горло Й
очі. Боліла голова, нестерпно нили натруджені ноги. В душі бився
розпач від свідомості того, що він приречений на фізичні муки й
духовне отупіння.Спливав день за днем, і кожен о них був точним повторенням
минулого. 1 ось прийшла неділя.
Як завжди, вранці розбудив його барабан. Як завжди, вивели
солдатів на перевірку. Після сніданку їх повели до церкви, а потім
усі розійшлися хто куди.Шевченко обігнув церкву й пішов курною вулицею, заваленою
сміттям. Пройшов повз будинок священика й чепурні офіцерські бу-
диночки. Далі потемнілі від часу хати уральських
козаків. Ще далі -- жалюгідні подоби людського житла. Були вони
непобілені, обмазані глиною. Їхні низенькі пласкі дахи були на рівні
людського зросту, а вікна біля самої зем.Вийшовши нарешті з Орська, Шевченко крутим берегом збіг
до Уралу. Він пішов уздовж ріки і йшов довго-довго, заглиблений
у свої невеселі думи. Річка крутим звивом повернула вбік, а Кобзар.
усе йшов і йшов. Врешті-решт він зупинився і повів навкруги очима.Неосяжний степ замкнув навколо нього свою круглу пласку чашу, вкриту блакитною півкулею неба. Тихо й порожньо було тутані птахів, ані тушканчика, ані цікавого ховрашка.Один! Один! Не існує гіршої муки для митця, ніж бути по-
збавленим змоги творити...У розпачі впав він обличчям у траву і розридався. Розпач на-
че танув у сльозах і відступав од душі. Поступово замість одчаю
душа його сповнювалася рішучістю. Шевченко звівся на ноги. По-
гляд його став твердим. Розмашним кроком рушив він цілиною,
підминаючи шпичасті будяки й сіруватий полин.У казармі було майже порожньо. Шевченко відчинив свою ша-
фу, взяв кілька схованих там аркушів паперу, пішов у степ, за вали.На березі тихої Орі, порослої густим очеретом, зшив він собі малесеньку книжечку й записав до неї свій перший невільницький
вірш.
ответ:Гроші... Для когось вони відіграють важливу роль, хтось має скромні грошові потреби, але, звичайно, без грошей обійтись неможливо.
Любов до грошей — ось що об'єднує персонажів п'єси Карпенка-Карого "Сто тисяч". Герасим Калитка, сільський багатій, прагне на всьому заробити і наскладати якомога більше грошенят. Він жорстоко експлуатує наймитів, шкодує для них шматка хліба і поступово втрачає ознаки нормальної людини.
Мріє про гроші і кум Герасима Савка. Він гадає, що "без душі, мабуть, легше, як без грошей", тому навіть готовий продати душу чорту, аби розбагатіти. Куми стають компаньйонами у придбанні фальшивих грошей, бо Калитка сам боїться йти на махінації. Зв'язавшись із кумом, Калитка бачить страшні сни: "Снилось, що кум гроші однімав". А коли компаньйонам приходить час ділити гроші, в руках у Савки з'являється ніж, бо Герасим намагається обдурити його.
Прагне до збагачення і копач Бонавентура. Цілими днями він тільки й займається тим, що копає землю, сподіваючись знайти скарб. Невідомий теж прагне отримати якомога більше грошей, хитро обдурюючи зажерливих багатіїв. Калитці подобається пропозиція Невідомого щодо придбання фальшивих грошей, він робить висновок: "Єврей — то діло, а Копач — морока!" Хитрий селянин намагається надурити єврея, але шахрай виявився хитрішим, підсунувши Калитці чистий папір.
Карпенко-Карий у своїй комедії яскраво показав нам, наскільки згубним для людей може бути вплив грошей. Він висміяв і засудив пороки суспільного життя й хиби в характерах людей, які полюбляють тільки гроші й заради них готові піти на будь-який злочин.
Объяснение: удачи бро
1) Театр вириває людину з традиційного середовища, в якому вона щоденно знаходиться, а як відомо, зміна діяльності – це одна з форм відпочинку. Другою причиною походу в театр є духовне збагачення, яке отримує людина.
2) Важлива специфічна особливість театру, яка відрізняє його переважно від усіх видів мистецтва (виняток — хореографія), полягає у тому, що глядач має змогу стати свідком процесу художньої творчост гати створення художнього образу власними очима.
3) ВОЛЬТЕР — французький письменник, історик, драматург та філософ.
4) Професійний актор повинен вміти працювати як самостійно, так і у взаємодії з партнерами, бути відповідальним в роботі, а також реалізовувати те, що задумав режисер. Професія актора вимагає працьовитості. На численних репетиціях актор, ставлячи себе в обставини п'єс і героїв, створює характер своєї ролі, «вживається» в неї.
5) У театрі відображуються образи різних людей, персонажів, події, відтворення письмових творів.