Із зарубіжної літератури ви вже знаєте, що в часи Ренесансу в Західній Європі (ХІV-ХVІ ст.) прокинулася цікавість до античності, а в центрі мистецьких студій опинилася людина, красива не тільки душею, а й тілом. Якщо в часи Середньовіччя передові люди шукали індивідуального порятунку душі, то Ренесанс, за визначенням Дмитра Чижевського, „не стільки "відкрив”, себто знайшов людину“, скільки виокремив її з цілості матеріального та духовного всесвіту.
Відродження, або Ренесанс, - історичний період у культурі, мистецтві, у тому числі й літературі, країн Європи у ХV-ХVІ ст. У цей час мовами літератур окремих народів стають національні мови, у красному письменстві й образотворчому мистецтві зароджується реалістичне бачення світу. В Україні епоха Ренесансу почалася дещо пізніше (друга половина XVI - перша половина XVIІ ст.).
У другій половині XVI ст. українська література перебувала під впливом європейського гуманізму й візантійської традиції. Представники останньої, такі як Іван Вишенський, Йов Княгиницький, Йов Почаївський, Ісая Копинський, прославляли християнську громаду з її орієнтацією на загальну рівність. Представники ренесансного антропоцентризму1 та християнського гуманізму - Юрій Рогатинець, Мелетій Смотрицький, Захарія Копистенський, Дем'ян Наливайко та інші - проповідували активну діяльну особистість, а захоплення вченням Арістотеля сприяло розриву з візантійством, наближуючи суспільство до європейського ідеалу.
Загалом українські письменники протистояли духовному наступу католицизму. Полеміка між православними і католиками досягла своєї кульмінації в період підготовки і підписання Берестейської унії 1596 р. Противники унії гнівно звинувачували верхівку православного духовенства в зраді національних інтересів народу, моральному занепаді, багато уваги у своїх творах приділяли розвитку духовності, народної освіти, вихованню. Поряд із полемічною літературою розвивається поезія. У найкращих поетичних творах передається краса людських почуттів, з великою силою звучать патріотичні мотиви
Особливості української літератури доби Ренесансу
Із зарубіжної літератури ви вже знаєте, що в часи Ренесансу в Західній Європі (ХІV-ХVІ ст.) прокинулася цікавість до античності, а в центрі мистецьких студій опинилася людина, красива не тільки душею, а й тілом. Якщо в часи Середньовіччя передові люди шукали індивідуального порятунку душі, то Ренесанс, за визначенням Дмитра Чижевського, „не стільки "відкрив”, себто знайшов людину“, скільки виокремив її з цілості матеріального та духовного всесвіту.
Відродження, або Ренесанс, - історичний період у культурі, мистецтві, у тому числі й літературі, країн Європи у ХV-ХVІ ст. У цей час мовами літератур окремих народів стають національні мови, у красному письменстві й образотворчому мистецтві зароджується реалістичне бачення світу. В Україні епоха Ренесансу почалася дещо пізніше (друга половина XVI - перша половина XVIІ ст.).
У другій половині XVI ст. українська література перебувала під впливом європейського гуманізму й візантійської традиції. Представники останньої, такі як Іван Вишенський, Йов Княгиницький, Йов Почаївський, Ісая Копинський, прославляли християнську громаду з її орієнтацією на загальну рівність. Представники ренесансного антропоцентризму1 та християнського гуманізму - Юрій Рогатинець, Мелетій Смотрицький, Захарія Копистенський, Дем'ян Наливайко та інші - проповідували активну діяльну особистість, а захоплення вченням Арістотеля сприяло розриву з візантійством, наближуючи суспільство до європейського ідеалу.
Загалом українські письменники протистояли духовному наступу католицизму. Полеміка між православними і католиками досягла своєї кульмінації в період підготовки і підписання Берестейської унії 1596 р. Противники унії гнівно звинувачували верхівку православного духовенства в зраді національних інтересів народу, моральному занепаді, багато уваги у своїх творах приділяли розвитку духовності, народної освіти, вихованню. Поряд із полемічною літературою розвивається поезія. У найкращих поетичних творах передається краса людських почуттів, з великою силою звучать патріотичні мотиви