Підтримати або с думку ідеї роману чорна рада актуальні у наші дні навіть в епоху інформаційних технологійвикораставши проиктади зтвору й сучасного житя
я вважаю що зараз в нас на світі дуже багато яян. Багато хто думає лише про себе. Кожен живе по принципу *кожен сам за себе* я вважаю що це неправильно. Бог зробив нас для того, щоб ми жили в мирі та злагоді, допомагали одне одному. Що ж робиться зараз? Війна, бійки, чвари. А все тому, що ми слухаємо лише себе. Але в нас ще залишилися чуйні люди наприклад донори. Вони не думають про себе так як про інших. А лікарі? Вони допомагають нам боротися з вірусами та інфекціями. Але багато хто не розуміє, як чудово почути лише одне слово-дякую. Вони жорстокі та замкнуті і думають про себе. Вони не приймаюють нічию до , навіть якщо вона їм потрібна. А є добрі та радісні люди які допомагають всім, кому треба
Отже, я вважаю що справжня людина не повинна жити лише власним “я”, не помічаючи навколо себе інших, не дбаючи про них та не спілкуючись з ними. А добро, яке зроблене людиною у своєму житті, рано чи пізно обов’язково повертається до неї.
У дитинстві я був руденький, худенький і маленький — чи не найменший у першому класі. І страшенно хотів якнайшвидше вирости. За порадою однокласника Васі, такого ж, як і я, шпінгалета, я прив’язував до однієї ноги важку праску, до другої — цеглину, хапався за верхню планку одвірка і висів, поки вистачало сил, намагаючись витягти своє тіло. А ще той Вася мені сказав, що від дощу все росте. І я довго простоював під дощем, підставляючи струменям свою грішну руду голову. Мама дивувалася, чого в мене постійний нежить.
Швидше вирости я хотів ще й тому, що дитинство моє, на жаль, було не дуже безхмарним і щасливим. Тато мій, колишній «січовий стрілець», 1933 року був заарештований і загинув. З трьох рочків пізнав я, що таке доля безбатченка, де чи не єдиною втіхою були книжки.
я вважаю що зараз в нас на світі дуже багато яян. Багато хто думає лише про себе. Кожен живе по принципу *кожен сам за себе* я вважаю що це неправильно. Бог зробив нас для того, щоб ми жили в мирі та злагоді, допомагали одне одному. Що ж робиться зараз? Війна, бійки, чвари. А все тому, що ми слухаємо лише себе. Але в нас ще залишилися чуйні люди наприклад донори. Вони не думають про себе так як про інших. А лікарі? Вони допомагають нам боротися з вірусами та інфекціями. Але багато хто не розуміє, як чудово почути лише одне слово-дякую. Вони жорстокі та замкнуті і думають про себе. Вони не приймаюють нічию до , навіть якщо вона їм потрібна. А є добрі та радісні люди які допомагають всім, кому треба
Отже, я вважаю що справжня людина не повинна жити лише власним “я”, не помічаючи навколо себе інших, не дбаючи про них та не спілкуючись з ними. А добро, яке зроблене людиною у своєму житті, рано чи пізно обов’язково повертається до неї.
Объяснение:
удачи
У дитинстві я був руденький, худенький і маленький — чи не найменший у першому класі. І страшенно хотів якнайшвидше вирости. За порадою однокласника Васі, такого ж, як і я, шпінгалета, я прив’язував до однієї ноги важку праску, до другої — цеглину, хапався за верхню планку одвірка і висів, поки вистачало сил, намагаючись витягти своє тіло. А ще той Вася мені сказав, що від дощу все росте. І я довго простоював під дощем, підставляючи струменям свою грішну руду голову. Мама дивувалася, чого в мене постійний нежить.
Швидше вирости я хотів ще й тому, що дитинство моє, на жаль, було не дуже безхмарним і щасливим. Тато мій, колишній «січовий стрілець», 1933 року був заарештований і загинув. З трьох рочків пізнав я, що таке доля безбатченка, де чи не єдиною втіхою були книжки.