Рід літератури «Бджола та шершень»: ліро-епос. Жанр «Бджола та шершень»: літературна байка. Тема «Бджола та шершень»: розповідь про важливу роль праці за покликанням (тема «сродної» праці), розкриття суперечності між трудовим життя і паразитичним існуванням. Ідея «Бджола та шершень»: уславлення улюбленої праці, яка є стимулом життя; засудження паразитичного існування. Праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» (ідея спорідненої праці). Алегоричні образи: Бджола (алегоричний образ працьовитої, мудрої, досвідченої людини); Шершень (алегоричний образ людини лінивої, яка звикла користуватися результатами чужої праці).
Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/s/skovoroda-grigorij/3318-detalnij-analiz-bdzhola-ta-shershen-g-skovoroda Бібліотека української літератури
Мандрівні сюжети“ — у теорії літературних запозичень — сюжети казок, байок, пісень, творів писемної літератури, які начебто переходять від народу до народу. Підставою для таких суджень є подібність основних мотивів у сюжетах з родинного, родового життя (бездітні сім’ї, битва героя з нечистими силами, зрада брата, коханої, коханого, шукання скарбів тощо), з історії взаємин вождів і маси, багатих і бідних, завойовників і завойованих і т.п. Типологічна подібність між ними, встановлена за до порівняльно-історичних зіставлень, пояснюється взаємовпливами культур і літератур в період активних міграційних процесів. Основоположником вчення про М.с. вважається німецький філолог Т.Бенфей.
Рід літератури «Бджола та шершень»: ліро-епос. Жанр «Бджола та шершень»: літературна байка. Тема «Бджола та шершень»: розповідь про важливу роль праці за покликанням (тема «сродної» праці), розкриття суперечності між трудовим життя і паразитичним існуванням. Ідея «Бджола та шершень»: уславлення улюбленої праці, яка є стимулом життя; засудження паразитичного існування. Праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» (ідея спорідненої праці). Алегоричні образи: Бджола (алегоричний образ працьовитої, мудрої, досвідченої людини); Шершень (алегоричний образ людини лінивої, яка звикла користуватися результатами чужої праці).
Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/s/skovoroda-grigorij/3318-detalnij-analiz-bdzhola-ta-shershen-g-skovoroda Бібліотека української літератури
Мандрівні сюжети“ — у теорії літературних запозичень — сюжети казок, байок, пісень, творів писемної літератури, які начебто переходять від народу до народу. Підставою для таких суджень є подібність основних мотивів у сюжетах з родинного, родового життя (бездітні сім’ї, битва героя з нечистими силами, зрада брата, коханої, коханого, шукання скарбів тощо), з історії взаємин вождів і маси, багатих і бідних, завойовників і завойованих і т.п. Типологічна подібність між ними, встановлена за до порівняльно-історичних зіставлень, пояснюється взаємовпливами культур і літератур в період активних міграційних процесів. Основоположником вчення про М.с. вважається німецький філолог Т.Бенфей.