ответить на во по твору «ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ — ЛЮДИНА?»
1.Поясни, поясни які почуття автора виражає цей вірш.Чи можемо ми стверджувати , що в ньому втілено суспільний ідеал? Відповідаючи, цитуй уривки.
2.Назви художні засоби, які допомагають авторові всебічно розкрити ідею вірша.
3.Розкажи, який відгук знайшов цей вірш у твоїй душі. Про які події осо­бистого чи суспільного життя він тобі нагадує? Які думки й почуття в тебе викликає?

Твори Олександра Олеся завжди лишатимуться більш, ніж актуальними. Я впевнено заявляю про це, адже він писав на такі "вічні" теми, як боротьба, наприклад:

"В обіймах з радістю журба.
Одна летить, друга спиня...
І йде між ними боротьба,
І дужчий хто – не знаю я..."

Тут присутній щоденний внутрішній конфлікт особистості, та й багато чого іншого можна роздивитися в цих чудових рядках.

У 1905 році поет написав такі слова:

Доволі мовчати!
Глухі і німі
Раби закричали в ярмі,
Народ закричав мій: «До бою!
За землю, за волю!»
І в помсті сліпій
Кричу я: «За волю! на бій!»

Як і сьогодні, в ті часи люди сподівалися на зміни, на краще майбутнє.
Прикладів актуальності творчості видатного поета і письменника можна навести ще немало.

Маруся Богуславка – зрадниця чи патріоткаІм'я Марусі Богуславки відомо нам з української народної думи. Думи – це оригінальний за формою та виконанням  витвір українського народу, і серед них «Дума про Марусю Богуславку»  вважається найбільш довершеною. Основна тема думи – доля полоненої дівчини-українки Марусі, яка навіть ставши жінкою турецького хана, серцем своїм залишається вірною Батьківщині.Сюжет думи простий – до козаків, що сидять у турецькій в’язниці, приходить Маруся Богуславка та сповіщає, що наступного дня християнські землі святкують Великдень. І коли козаки впадають у відчай від того, що й не знають, який великий день наближається, й не зможуть його святкувати як годиться, Маруся заспокоює їх. Вона обіцяє, що хан поїде та віддасть їй ключі, тоді Маруся буде «… до кам'яної темниці прибувати, отвирати, вас, бідних невольників, а з кам'яної темниці випускати». Усе, про що просить Маруся, так це щоб козаки заїхали до її рідного місця побачитися з її батьками. Дівчина переказує їм, щоб вони не збирали грошей на її визволення, бо вже вона «потурчилась, побусурменилась для розкоші турецької, для лакомства нещасного». Із цим слів ми розуміємо, що зовсім не солодке її життя в Туреччині, проте чи є в неї вибір?Чи є Маруся зрадницею рідної землі? Я вважаю, що ні. Тому що зрадник – це той, хто свідомо зраджує когось, а Маруся – лише жертва обставин. Що може зробити дівчина проти воїнів? Вона може лише чинити опір та заплатити за це життям. Чи це розумно? Адже життя людини – це найвища цінність, і кожен має право жити. Маруся приймає рішення не губити себе, а зробити для Батьківщини те, що в її силах – випустити на волю козаків. Це засвідчує її патріотизм. Вона розуміє, що це може дорого їй коштувати, але Богуславка – мужня дівчина. Багато мужності треба й для того, щоб пристосуватися до нового життя. Нелегко бути патріоткою, коли ти сама є бранкою і твоє життя залежить від іншої людини.Маруся могла би втекти з козаками, проте це вже було б зрадою довір’я «пана турецького», свідомий обман. І на це Маруся не здатна. Також ми бачимо, що в душі вона завжди любитиме рідний край, своїх батьків.  Тож, я вважаю, вчинки Марусі розкривають її чесну, мужню натуру, не здатну на підлі вчинки та зраду.