От
К/р Українська література
1.У «Чорній раді» П. Куліш НЕ порушує проблеми
А батьків і дітей Б тяжкої долі сироти
В ролі державного діяча Г кохання і подружнього щастя
Д ставлення влади до народу
2. У творі «Чорна рада» П. Куліша ідеал українського життя символізує
А гетьманська булава Б дорога
В фортеця Г корогва
Д хутір
3. Історичною основою «Чорної ради» П. Куліша стали події, описані у творі
А Києво-Печерський патерик Б «Літопис Самовидця»
В «Повість минулих літ» Г «Історія русів»
Д Біблія
4. Підназва роману «Чорна рада» Пантелеймона Куліша
А історична повість Б історико-публіцистичний роман
В хроніка 1663 року Г хроніка 1654 року
Д історичний роман-хроніка
5. Провідна ідея твору П. Куліша «Чорна рада»
А єднання України, встановлення миру, суспільної справедливості
Б любов – найвища цінність людського життя
В людині варто жити за «законами серця»
Г збереження культурних пам’яток
Д внутрішній аристократизм людини
6. Новаторство П. Куліша полягає в тому, що він
А уклав перший український тлумачний словник
Б започаткував романтизм
В створив перший в українській літературі пригодницький роман
Г створив перший в українській літературі історичний роман
Д автор першої української стилістики
7. Стиль, у якому написано «Чорну раду» Пантелеймона Куліша
А романтизм Б реалізм
В сентименталізм Г класицизм
Д модернізм
8. Гетьманом на Чорній раді в однойменному романі Пантелеймона Куліша обрано
А Якима Сомка Б Павла Тетерю
В Шрама Г Кирила Тура
Д Івана Брюховецького
9. Улюблена справа пана Череваня
А бджолярство Б рибальство
В мисливство Г гончарство
Д сироваріння
10.Хто з українських митців сприяв виходу «Народних оповідань» Марка Вовчка у власній друкарні?
А Микола Костомаров Б Пантелеймон Куліш
В Іван Франко Г Тарас Шевченко
Д Євген Гребінка
11.Перша назва твору «Інститутка»
А «Устина» Б «Панночка»
В «Кріпачка» Г «Невільниця»
Д «Вона вийшла заміж»
12. Слова І тим, що учать, — нуда, і тим, що вчаться, — біда. Багацько часу пропало марно! належать
А Панночці Б старій пані
В Устині Г Назарові
Д Прокопу
13. Перу Марка Вовчка належить збірка
А «Млеко» Б «Кобзар»
В «Позичена кобза» Г «Народні оповідання»
Д «Сад божественних пісень»
14. Укажіть, що викриває і засуджує Марко Вовчок в образі чоловіка панночки, полкового лікаря, «доброго» пана
А невміння відстоювати свою думку
Б непрофесійність лікаря
В неосвіченість
Г аморальність армійської освіти, взаємин життя
Д залежність від дружини-деспота, покірність, які перетворюють чоловіка на байдужого гача насильства і жорстокості
15.Прокопа віддають у рекрути, Устина переїздить до міста - це
А експозиція Б розвиток дії
В зав’язка Г кульмінація
Д розв’язка
16.Яку проблему не порушено у творі Марка Вовчка «Інститутка»
А свободи людини Б гармонії людини і природи
В родинних стосунків Г кохання
Д становища в суспільстві
17.Установіть відповідність між елементом сюжету та епізодом у романі «Чорна рада» П. Куліша.
1 експозиція
2 зав’язка
3 кульмінація
4 розв’язка
А «Чорна рада», обрання гетьмана в Ніжині
Б засудження на смерть старого Шрама й одруження Петра Шраменка й Лесі
В прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва
Г приїзд Шрама і Череваня до Гвинтовки
Д розповідь про політичну ситуацію в Україні перед «чорною радою»
18. Установіть відповідність між героєм роману «Чорна рада» П. Куліша і його характеристикою.
1 Божий чоловік
2 Черевань
3 Іван Брюховецький
4 Яким Сомко
А «Чоловік сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях... Хіба по шаблі можна б догадатися, що воно щось не шабля аж горіла од золота...»
Б «Нехай той гине, на кого Господь показав перс том своїм! Чужою смертю я волі купувати не хочу.»
В «Був щирий козак, лучче йому з нудьги загинути, ніж панотця навік перечорнити і золоту свою славу гряззю закаляти».
Г «А що нам, бгате, до Вкраїни? Я сидів би ліпше дома та їв би хліб-сіль з упокоєм.»
Д «Темний він був на очі, а ходив без проводиря у латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені.»
ответ:jcm nhbvfq
Объяснение:У кожного народу є талановиті митці-поети,письменники. Саме вони прославляють свою країну ,звеличують її серед інших націй світу. Тарас Григорович Шевченко — великий поет, геній українського народу. Він зробив неоціненний вклад у духовну скарбницю людства.
Без його імені не можна уявити нашої літератури, нашої культури, нашої країни. Його творчість невмируща. Життя Кобзаря можна вважати справжнім подвигом у мистецтві, бо він віддав усі свої сили, щоб врятувати український народ, українську культуру та відкрив перед ними шлях у майбутнє. З плином часу все більше переконуєшся, що поезії нашого Кобзаря — то одкровення, які він висловив на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь українців.
Тарас Шевченко — це вічний вогонь, що ніколи не згасне в серцях народу. Творчість Шевченка — це святиня, якою дорожить і гордиться український народ. Ми, нащадки, будемо завжди берегти у своєму серці той вогник любові до Вітчизни, який запалив поет своїми безсмертними творами.
9 березня у місті Олешки відбувся мітинг, присвячений 203- роковинам Т.Г. Шевченка, на якому були присутні керівники району та міста, держслужбовці, а також всі небайдужі мешканці Олешок. З кожним роком творчість Великого Кобзаря здобуває все більшого світового визнання. Яскравим підтвердженням цьому є безліч акцій щодо вшанування його творчості.
Так, цими березневими днями у світі набирає великої популярності міжнародний флешмоб «GlobalShevchenko», який громадські організації «Ukrainians» та «Батьківщина Молода» влаштували до Дня народження Тараса Шевченка. Його головна мета – вшанувати пам’ять великого Кобзаря, показавши пам’ятники встановлені по всьому світу та Україні, що свідчить про його визнання та велич.
У рамках заходу присвяченого 203роковинам з Дня народження Т.Г.Шевченкамісто Олешки разом із іншими містами України та Європи долучилось до одночасних читань вірша Тараса Шевченка «В казематі» . Це було наймасовіше одночасне читання творів Шевченка.
На знак пошани до Великого борця за свободу та незалежність нашої держави усі бажаючі поклали квіти до погруддя Т.Г.Шевченка.
1)«хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки: на виду рум’яний, моторний, звичайний…»
2) «Він свитник, хлопець дуже гарний, має гнучкий стан та на сільських дівчат і не дивиться. Нібито його хазяїн хоче взятии хлопця в прийми, віддати за нього свою доньку-красуню»
3)«Люблю я тебе, Марусенько, усім серцем моїм, люблю я тебе більш усього на світі. Не сердься на мене, не відворожуйся, не затуляй очиць твоїх білою рученькою, дай її мені сюди, нехай пригорну її до свого серденька, та тоді хоч і вмру, коли тобі невгодна щирая моя любов!»
4)«Пішов у ченці і став уже дияконом Печерського монастиря в Києві»
5)«Він і прийшов немощний та таки себе не оберігав: не слухав нікого, ськав усякої болісті і заморив себе зовсім. Далі чах-чах та от неділь зо дві як і помер»
Характеристика Марусі
1)«Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці — як тернові ягідки, брівоньки — як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі прямесенький, з горбочком, а губоньки — як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки — неначе жорнівки, як одна, на ниточці нанизані».
2)«Ця дівчина багата, вона байдужа до розваг і гуляти на свята не ходить, роботяща: добре шиє, пряде, варить і пече»
3)«Ходить на вулицю не любила, а ось із задоволенням до батькам, варила їжу, пряла
4)«Таточку, голубчику, соколику, лебединку! Матінко моя ріднесенька! Утінко моя, перепілочко, голубочко! Не погубляйте свого дитяти; дайте мені, бідненькій, ще на світі пожити! Не розлучайте мене з моїм Василечком».
Характеристика Наума Дрота :
1)«Хоч маленьке свято, а він свічечку у церкві поставить, гроші старцям роздасть»
2)«Щасливе і заможне життя було в нього з Настею. Їх турбувало лише те, що не було дітей, і не знали вони, кому дістанеться їх добро після смерті. А в них було й воликів пар з п’ять, була і шкапа, були й батраки, було чим і панщину відбувати, і у дорогому ходити, була і нивка одна і друга, ще дідівська, а третю він сам вже купив, так було йому чим орудувати»
3) «Життя в сім’ї Наума Дрота проходило в повній згоді, ніколи не було сімейних чвар. Він любив свою дочку, шанував дружину Настю. Наум був вольовий, непохитний у своїх намірах, дотримувався патріархального образу життя. Всі складні питання він вирішував на свій погляд. Дочка і дружина безперечно слухали його. Дружина говорить: «Він мені закон, а не я йому». Маруся каже: «Чи здужала, чи не здужала, а коли батько каже без жартів та трохи чи й не сердитий, то треба устати».
4)Батько Марусі дуже релігійний, тому він і сподівається на «волю божу» «На кого ж ти нас покинула? Узяла всі наші радощі з собою…»
Характеристика Насті Дрот
Настя — працьовита, релігійна, любляча мати, добра і покірна. Вона бажала щастя для Марусі, хотіла видати її заміж за Василя, але залежність від рішень чоловіка змусила покоритись його волі)