Останні роки життя Тарас Шевченко провів у А) Переяславі; Б) Петербурзі; В) Оренбурзі; Г) Орську. Викупу Тараса Шевченка з кріпацтва сприяли А) Іван Котляревський та Марко Вовчок Б) Григорій Квітка-Основ‘яненко та Пантелеймон Куліш. В) М. Костомаров та М. Гоголь. Г) Карл Брюллов і Василь Жуковський. У Царгород, до султана в гості вирушають герої твору А) «Кавказ» Б) «Гайдамаки» В) «Іван Підкова» Г) «Тарасові ніч» Засудження загарбницької політики царської Росії — провідний мотив твору А) «Кавказ» Б) «Гайдамаки В) «До Основ‘яненка» Г) «Сон» Рожевий крин, святий омофор, неполита дебрь-пустиня — образи твору А) «Причинна» Б) «Гайдамаки» В) «Ісаія. Глава 35» Г) « І мертвим, і живим, і ненарожденним» Жанр твору «Причинна» А) ліричний вірш Б) послання В) балада Г) поема Запитання з короткою відповіддю За яким птахом летить ліричний герой поеми «Сон»? Кому Тарас Шевченко присвятив написану в 1838 році поему «Катерина»? 9 . До якого суспільного людей звертається ліричний герой твору «І мертвим, і живим, і ненарожденним...» Кого порівняно з опеньком засушеним у поемі «Сон»? Із скількох частин , крім двох вступів та епілогу, складається поема «Гайдамаки» Завдання творчого характеру Як ви розумієте слова Т. Г. Шевченка про І.П. Котляревського « Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди, поки сонце з неба сяє, тебе не забудуть» (обсяг відповіді 5-7 речень)
— А листа від дядька Михайла нема?
— Нема, бабусю, — відповів я. — Зате аж п'ять журналів і цілу купу газет поштарка принесла.
Бабуся примостилася коло мене. Вона кінчиком хустини протерла скельця в окулярах, озброїла очі, взяла газету і промовила:
— Що там у білому світі робиться?
Я любив гати за старенькою, Коли та читала. її лице напружувалося, і тоді навіть на чолі і навколо очей розгладжувалися глибокі зморшки. Бабуся ставала якась урочиста, недоступна.
Несподівано до нас звідкись долинуло: "Пі-пі-пі! Ш-пі-пі!"
— Що це? — запитала бабуся, не відриваючи очей від газети.
— Не знаю, — відповів я і озирнувся.
Коли це знову: "Пі-пі-пі! Пі-пі-пі!" так жалібно.
Бабуся зняла окуляри і подивилася вгору, туди, де над хатою висіли електричні проводи.
— Глянь-но, — показала вона на дріт. А там, вишикувавшись рядочком, сиділи молоденькі ластівочки. Аж семеро.
Сидять собі, крилечками махають, а як побачать батька-матір, то дзьобики розкривають. А ті підлітають до них і дзьоб до дзьоба — годують.
Довго ми любувалися пташками. Раптом бабуся до мене:
— Придивись-но, в тебе очі зіркіші, чи не горобчик коло ластів'ят примостився? Отой крайній, сьомий? Це він так кричить: "Пі-пі-пі"?
І справді, то був горобчик, молоденький. Він, як і ластів'ята, то махав крильми, то широко розкривав дзьоба, то безутішно верещав, то кидався назустріч чужим батькам.
Але, мабуть, старі ластівки швидко розпізнали непроханого гостя, бо весь час обминали його.
— Бач, таке мале, а вже хитре, — промовила бабуся. — Видно, голод — не пан, як скрутить, ще й соловейком заспіваєш.
суспільства не зіставляються за принципом антитези, а уподібнюються за до паралелізму. Дві п’ятирядкові
строфи з обрамленням, епіфорою ключового образу – слова “гримить”, яке утворює шостий рядок, – цементуються в органічну
єдність мажорним настроєм. Провідна тональність поезії значною мірою підсилюється інтонаційно-синтаксичним та ритмічним
ладом, який утворюється градаціями, інверсіями, чотирьохстопним амфібрахієм та окситонним римуванням п’ятого і шостого
рядків: летить - гримить, обновить - гримить.У цьому короткому вірші теж поєдналися два засоби естетичного зображення дійсності. В першій строфі –
ліричне розмірковування над процесами в природі навесні, а в другій звучить політичне пророцтво:
Мабуть, благодатная хвиля надходить...
Мільйони чекають щасливої зміни,
Ті хмари – плідної будущини тіни,
Що людськість, мов красна весна, обновить...
Гримить!
На змісті цієї частини твору позначилися світоглядні переконання І.Франка 80-х рр. Слуховий образ “Гримить” у
другій строфі набирає мастштабного значення як символ очікуваних корінних змін у всій Європі.)))